Нам відомо, що зорі народжуються у газових хмарах. Але який саме фактор запускає процес зореутворення і яку роль у цьому відіграє галактика, залишається загадкою. Щоб краще зрозуміти цей процес, астрономи виконали серію спостережень низки близьких до нас галактик. Для цього вони використовували спектрограф MUSE, встановлений на Дуже великому телескопі Європейської Південної обсерваторії (VLT ESO), а також комплекс радіотелескопів ALMA.
MUSE здатний отримувати спектри різних космічних об’єктів, що дає можливість визначати їхні властивості та природу. В цьому випадку вчені використовували його для відстеження новонароджених зірок і гарячого газу, що їх оточує. Він освітлюється та нагрівається молодими світилами, й це слугує тригером для нових спалахів зореутворення. У свою чергу, ALMA чудово пристосований для картографування хмар холодного газу — структур, що забезпечують «будівельний матеріал» для формування нових світил.
Загалом у процесі дослідження MUSE виконав спостереження 30 тисяч туманностей і отримав 15 млн спектрів різних регіонів галактик. З іншого боку, спостереження ALMA дозволили побудувати карти майже 100 тисяч областей холодного газу в 90 зоряних системах.
Об’єднавши ці дані, астрономи отримали детальні зображення низки сусідніх галактик, що демонструють різні їхнікомпоненти. Зокрема, вчені вперше зуміли виокремити індивідуальні осередки зореутворення. Це дало можливість прямо спостерігати газ, із якого народжуються зорі, самі молоді світила та різні стадії їхньої подальшої еволюції.
