Китайська ракета «Чанчжен 4B» доставила на орбіту нову групу супутників

У п’ятницю Китай успішно відправив у космос нову групу супутників із космодрому Січан.

Китайська «Чанчжен 4B» успішно здійснила свою 400-ту місію, в межах якої на орбіту була доставлена нова група супутників, повідомляє Китайське космічне агентство. Ракета стартувала із Site 9401 Jiuquan Satellite Launch Centerо 10 грудня о 8.11 ранку за пекінським часом.

Пара супутників «Шицзянь-6 05» була розроблена Китайською академією космічних технологій (CAST) і Aerospace Dongfanghong Satellite. За даними China Aerospace Science and Technology, супутники будуть використовуватися для дослідження космічного середовища та перевірки технологій.

Останній супутник «Шицзянь-6», що входить у групу 04, був запущений 2010 року. Вісім попередніх апаратів «Шицзянь-6» завжди запускалися парами та використовувалися для зондування космічного середовища, включаючи випромінювання на сонячно-синхронній полярній орбіті, нахиленій на 97,7 градуса до екватора. Ці супутники були розміщені на орбітах висотою 578х593 км та 593х602 км.

За даними Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації (CASC), з моменту першого запуску 1970 року серія ракет-носіїв «Чанчжен» здійснила 92,1% космічної місії Китаю. За останній 51 рік ці носії відправили в космос понад 700 апаратів. Сотий політ здійснила ракета Xinnuo-3 2007 року. На наступні 100 знадобилося сім з половиною років (200-й політ був здійснений 2014-го). 300-й пуск відбувся через три з половиною роки, у березні 2019-го. А останні 100 пусків були здійснені лише за 33 місяці, починаючи з березня 2019 року.

У Яньшен, голова ради CASC, зауважив, що висока частота пусків «Чанчжен» підкреслює розширені можливості Китаю та впевненість працівників аерокосмічної галузі у своїх силах.

«Чанчжен 4B», перший політ якої відбувся 1999 року, здійснила 45 рейсів — лише один з них був невдалим. Ракета є удосконаленою версією «Чанчжен 4» з перезавантаженим третім ступенем, тоді як серія цих ракет сама по собі заснована на старій технології МБР. «Чанчжен 4» використовує гіперголічне паливо, як і інші представники цієї серії, а також старіші носії, зокрема американська міжконтинентальна балістична ракета Titan II, яка використовувалася під час холодної війни.

Довжина «Чанчжен 4B» становить 44,1 м, ширина — 3,35 м. Ракета має три ступені, які працюють на вищезгаданому паливі. Перший ступінь оснащений чотирма двигунами YF-21C з тягою 2961,6 кН. Другий ступінь — одним двигуном YF-24C з тягою 742,04 кН. Третій — двома двигунами YF-40, здатними створювати тягу 100,85 кН.

Космічний буксир: ESA профінансує місію з обслуговування геостаціонарних супутників
Європейський дослідник астероїдів зробив прощальні знімки Землі та Місяця
Дані телескопа James Webb суперечать моделям реіонізації
У пошуках життя в Сонячній системі: пряма трансляція запуску місії Europa Clipper
Назустріч Землі: Hubble зазнімкував спіральну галактику, що згасає та наближається до Чумацького Шляху
Звідки на Землю потрапили «будівельні блоки» життя
Лице з виразом болю: Perseverance знайшов дивовижну скелю
Приречений світ: хмара натрію видала вулканічний екзосупутник
Погляд з безмежності: як самотній астронавт Apollo 15 побачив Землю по-новому
Планета у подвійній системі допоможе розгадати загадку червоних карликів