Кулясте скупчення ESO 280-SC06 є одним із найтьмяніших у Чумацькому Шляху. Науковці використали спектрограф на Магелланових телескопах у Чилі та з’ясували, що через дію припливних сил це скупчення втратило від 95 до 98 відсотків своєї маси.
Кулясте скупчення ESO 280-SC06
Науковці, що працюють із Магеллановими телескопами в обсерваторії Лас-Кампанас у Чилі використали спектрограф, встановлений на цих астрономічних інструментах для дослідження кулястого скупчення ESO 280-SC06. Результати опубліковані на сервері препринтів arXiv.
Кулясті скупчення — це великі й дуже помітні навіть у галактичних масштабах структури. В об’ємі до 300 світлових років вони можуть вміщувати сотні тисяч або навіть понад мільйон зір. Їхнє вивчення дає змогу глибше зрозуміти загальну еволюцію нашої Галактики.
Однак ESO 280-SC06 належить до найменш яскравих кулястих скупчень Чумацького Шляху. Воно розташоване на відстані 67 тис. св. років від Землі й демонструє ознаки руйнування припливними силами нашої Галактики. Його маса оцінюється у 12 500 сонячних.
Втрата маси
Дослідники зосередилися на дослідженні червоних гігантів, що входять до складу ESO 280-SC06. Ці зорі перебувають на останніх стадіях свого існування, мають велику світимість, і за допомогою спектрографа можна легко визначити хімічний склад їхніх атмосфер.
Головною характеристикою тут є металічність, тобто вміст у складі зорі елементів, важчих за гелій. Вона є показником того, наскільки рано у Всесвіті народилося це світило. У новому дослідженні вчені підрахували, скільки зір ESO 280-SC06 належить до першого покоління, а скільки — до другого.
Астрономи очікували, що частина других складатиме близько 40 %, але вона виявилася на рівні 80 відсотків. Крім того, дослідники знайшли інші сліди втрати маси. Вони підрахували, що початково вона складала 250–500 тис. сонячних.
Таким чином за час свого існування скупчення ESO 280-SC06 втратило принаймні 95–98 % своєї маси. Причому насамперед воно втрачало саме зорі першого покоління. А причиною цього були ті ж самі припливні сили.
За матеріалами phys.org
