Країни продовжують формувати космічні союзи для науково-технічного співробітництва. У дослідженні Місяця, наприклад, державам, що підписали Угоди Артеміди, протистоїть китайсько-російський союз. До останнього можуть приєднатися й інші країни.
Як з’явилися космічні союзи
Російсько-українська війна сильно вплинула на міжнародну співпрацю у сфері освоєння космосу. Вона може бути тригером утворення нових союзів, які стануть суперниками як на Землі, так і на орбіті.
Історія міжнародних відносин у космосі розпочалася в часи, коли єдиними країнами, які могли відправити апарати на орбіту, були США та СРСР. Під час холодної війни стосунки цих країн переважно мали форму суперництва, але на орбіті їм вдалося реалізувати кілька спільних проєктів.
Це породило впевненість, що навіть суперники можуть порозумітися заради освоєння навколоземного простору. На основі цієї впевненості було створене Європейське космічне агентство (ESA). Колись його заснували 10 країн континенту, а зараз їхня кількість сягнула 22-х, і, цілком можливо, невдовзі знову збільшиться.
Аналогічним чином влаштоване, наприклад, Африканське космічне агентство. Здобутки країн континенту в космосі достатньо скромні, але все ж разом вони можуть досягти значно більшого, ніж поодинці.
Нове місячне протистояння
Але створення нових космічних союзів може призвести до загострення протистояння. Прикладом можуть бути Угоди Артеміди. Цей міжнародний договір передбачає створення усіма учасниками спільної програми щодо дослідження та освоєння Місяця. Зараз його підписало 18 країн включно з Україною.
Метою Угод Артеміди є повернення людей на Місяць до 2025 року. При цьому астронавти мають не просто висадитися на поверхню супутника нашої планети, але й створити наукову базу на його південному полюсі. Також має бути збудована допоміжна станція на орбіті.
Однак не всім країнам подобається, що центральну роль у новому альянсі відведено Сполученим Штатам. Китай та росія до Угод Артеміди не приєдналися. Замість цього ще 2019-го вони уклали між собою договір, метою якого має бути висадка до 2026 року незалежної експедиції на тому ж таки полюсі нашого супутника.
При цьому китайці з росіянами також планують будівництво бази й уже обіцяють відкрити її двері для всіх охочих. Щоправда, чи будуть серед цих країн учасники Угод Артеміди, не повідомляється. Таку ж політику Піднебесна проводить і щодо своєї космічної станції.
Можливі союзники Китаю та росії
Китайсько-російський місячний альянс має яскраво виражений антиамериканський характер. І участь України в Угодах Артеміди тільки посилює суперечки. Космічні союзи можуть проводити політику відкритості, й це може послабити протистояння між ними. Але не тоді, коли між учасниками є відкритий військовий конфлікт.
Безпосередньо в опозиційному до угод проєкті беруть участь лише дві країни. Але Китай створив ще й Азійсько-тихоокеанську організацію зі співпраці у космосі. Основною її метою є просування альтернативної до GPS китайської навігаційної системи «Байду». Зараз до цього союзу входять Бангладеш, Іран, Монголія, Пакистан, Перу, Таїланд та Туреччина.
Кожна із цих країн потенційно може стати учасницею нового «антиамериканського» місячного союзу. Крім того, залишається невідомою думка одного з найбільших космічних гравців — Індії. Ії позиція щодо війни в Україні досі лишається непевною.
Космічні союзи та приватний космос
Теоретично ситуацію з протистоянням держав у космосі могли б змінити приватні перевізники. Можливості деяких з них цілком порівнювані з тими, що мають не дуже великі країни. Можна було б сподіватися, що вони почнуть будувати свої космічні програми незалежно від усіх політичних незгод. Але на практиці цього не відбувається. По-перше, чинні міжнародні закони змушують їх діяти в космосі у межах юрисдикції держав, у яких вони зареєстровані. По-друге, навіть на ліберальній батьківщині ракетних стартапів — США — уряд достатньо жорстко контролює всі подібні компанії та дає змогу їм бути незалежними тільки там, де йому вигідно.
За матеріалами www.space.com
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
