Виявлені на Червоній планеті товсті шари глини, що сягають сотень метрів вглиб, однозначно свідчать про присутність води у минулому — ключової умови для життя. Але де і як саме вони сформувалися? Нове дослідження команди з Техаського університету в Остіні, опубліковане в Nature Astronomy, дає чіткі відповіді та розкриває захопливі деталі про стародавній Марс.
Колиска для життя
Аналізуючи дані зі 150 глинистих відкладень, ідентифікованих марсіанським розвідувальним орбітальним апаратом NASA, дослідники виявили чітку закономірність. Більшість глин зосереджені на низьких висотах поблизу давніх озерних відкладень, але далеко від інтенсивних мереж долин. Це вказує на їхнє формування біля стабільних стоячих водойм мільярди років тому.
«Ці райони були повноводними, але рельєф був пласким. Такі умови забезпечували довготривалу стабільність», — пояснює головна авторка дослідження Ріанна Мур, яка нині працює в NASA над місією Artemis.
Стабільне водне середовище мало вирішальне значення: воно дозволяло створювати товсті та багаті мінералами глинисті шари. Саме такі спокійні, водні та багаті мінералами умови вважаються ідеальними для виникнення та підтримки життя.
Магазин від Universe Space Tech
Комплект журналів Сонце, Місяць та Марс
До товаруМарсіанська відмінність та загадка вуглецю
Однак глина на Марсі розповідає і про фундаментальні відмінності від Землі. На нашій планеті рух тектонічних плит постійно постачає свіжу породу для реакцій з атмосферним CO2 та водою, допомагаючи регулювати клімат. Марс же був позбавлений тектонічної активності.
Дослідники припускають, що коли марсіанські вулкани викидали CO2, відсутність механізму постачання нової реакційної породи призводила до накопичення парникових газів. Це могло робити планету теплішою та вологішою, сприяючи утворенню глини, але водночас спричинило глобальний дисбаланс у водно-вуглецевому циклі.
Розгадка карбонатної таємниці
Цей дисбаланс може пояснити одну з найбільших загадок Марса: чому там майже не знаходять карбонатних порід на кшталт вапняку, які мали б утворитися при наявності води, CO2 та базових вулканічних порід планети? Дослідження пропонує відповідь: інтенсивне утворення глин могло «заблокувати» воду та хімічні компоненти, необхідні для утворення карбонатів.
Таким чином, товсті глинисті шари — це не лише часові капсули вологого минулого Марса з потенціалом для життя, а й ключ до розуміння унікальної геохімічної еволюції планети та розгадки її карбонатної таємниці. Вони малюють картину світу, радикально відмінну від земної, але сприятливу для формування складних мінеральних структур.
Раніше ми повідомляли про те, як атмосфера Марса опинилась у пастці всередині гірських порід.
За матеріалами Phys
