Галактичний дисбаланс: давня радіація «вбивала» планети в зародку

Планети у Чумацькому Шляху розподілені нерівномірно. Зорі, що розташовані у тонкому пласкому диску Галактики, значно багатші на планети, ніж їхні сусіди з товстого прошарку диска. Науковці вважають, що це пов’язано з умовами, за яких формувалися ці зорі.

Екзопланети
Екзопланети в галактичному диску. Ілюстрація згенерована штучним інтелектом Dall-E

Вплив «космічного полудня»

Тім Халлатт, астрофізик із Массачусетського технологічного інституту, разом з Євою Лі з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго, досліджував, чому зорі у товстому диску мають менше планет. Вони дійшли висновку, що це залежить від часу їхнього утворення. Результати опубліковані у The Astrophysical Journal.

10 мільярдів років тому, під час так званого «космічного полудня», Чумацький Шлях активно формував нові зорі. Цей період був надзвичайно хаотичним: молоді зорі виділяли величезну кількість радіації, яка руйнувала диски з газу й пилу навколо інших світил, що заважало формуванню планет.

Дослідники підрахували, що фонове випромінювання в той час перевищувало сучасне у 1–10 мільйонів разів. Це призводило до швидкого знищення планетотворних дисків — за кілька сотень тисяч років. Для порівняння, такі диски в сучасному Чумацькому Шляху існують мільйони років, що дає час на формування планет.

Епоха формування планет

Сучасні зорі, які формуються у тонкому диску, мають кращі умови для планетоутворення. Астрономи виявили, що близько половини цих світил мають планети розміром між Землею і Нептуном. Ці суперземлі й мінінепуни є домінантними типами планет у Чумацькому Шляху. 

Галактика Чумацький Шлях у враженні художника
Галактика Чумацький Шлях в уявленні художника

У товстому ж диску такі планети трапляються вдвічі рідше. Це підтверджує думку, що зорі, які формувалися в екстремальних умовах галактичного минулого, мали значно менше шансів утворити планети через руйнування їхніх протопланетних дисків.

Халлатт зазначає, що висновки стосуються не лише суперземель, а й більших планет. Якщо планетотворні диски руйнуються за такий короткий час, то формування гігантських планет, як-от Юпітер чи Сатурн, стає ще складнішим.

Важливість відкриття 

Це дослідження допомагає зрозуміти, як умови формування зір впливають на їхні планетні системи. Томас Гаворт, астрофізик із Лондонського університету королеви Марії, називає ідею розумною і логічною. Зазвичай дослідження зосереджуються на ізольованих протопланетних дисках або молодих зорях, тоді як цей аналіз пов’язує ці середовища з формуванням планет у масштабах Галактики.

«Це дає змогу побачити реальний вплив галактичного середовища на утворення планет», — підсумовує Гаворт.

Раніше ми повідомляли про те, як ALMA вперше виявила протопланетний диск за межами Чумацького Шляху.

За матеріалами sciencenews.org

Новини інших медіа
Місяць – свідок катастрофи: наш супутник утворився до зіткнення Землі із Теєю
Битва з гравітацією: екіпаж Starliner із підірваним здоров’ям звикає до Землі
Галактика навколо галактики: James Webb зазнімкував неймовірний космічний міраж
Радіація та холод: SpaceX відправить астронавтів у недосліджені полярні висоти
Прощавай, Gaia! ESA навмисно зламала космічну обсерваторію
Протопланетні диски набагато менші, ніж вважалося раніше
Загадка космічного світанку: James Webb виявив галактику, що розсіяла туман раннього Всесвіту
Перерваний політ: космічний корабель Cygnus зазнав пошкоджень під час транспортування
Подивіться вгору: 27 березня на небі може спалахнути нова T Північної Корони
Телескоп Hubble сфотографував Малу Магелланову Хмару