Європейське космічне агентство опублікувало новий глобальний портрет Марса. Він був складений зі знімків, зроблених камерою HRSC, встановленою на борту апарата Mars Express.
Гігантські структури Марса
Зазвичай камера HRSC знімає, коли Mars Express проходить перицентр своєї орбіти з відстані в 300 км від Марса. Отримані з цієї висоти знімки охоплюють ділянки поверхні шириною 50 км. Однак цього занадто мало для глобального портрета планети. Тому він був отриманий іншим шляхом. Фахівці місії зшили докупи 90 знімків, зроблених з висот від 4 до 10 тисяч км.
ESA/DLR/FU Berlin/G. Michael
У центрі зображення домінують Долини Марінера — найбільша система каньйонів у Сонячній системі, на тлі якої знаменитий Великий каньйон здався б справжнім карликом. Їхня довжина становить 4500 км (чверть кола планети), ширина до 600 км, а максимальна глибина — 11 км. Тож усередині них міг би легко поміститися Еверест.
У верхній лівій частині зображення також можна роздивитися кілька супервулканів провінції Фарсіда. Оскільки на Марсі немає тектоніки плит, осередки вулканічної активності не зміщуються, що укупі з нижчою гравітацією дало змогу вулканам вирости до величезних розмірів. Найбільший з марсіанських супервулканів Олімп височіє на 26 км над навколишньою поверхнею.
Справжні кольори Марса
Можна звернути увагу на те, що кольори зображення дещо відрізняються від традиційних знімків Марса. Вони «посилені». Це було зроблено для того, щоб краще підкреслити відмінності в мінеральному складі різних ділянок поверхні планети.
Визначення справжніх кольорів Марса є непростим завданням. Цьому заважає розсіяний у його атмосфері пил, багатий на оксид заліза. Щоб розфарбувати портрет, фахівці створили модель, засновану на попередніх знімках Mars Express.
Темно-сині області відповідають матеріалам вулканічного походження — базальтовим піскам, які утворюють шари, що далеко простягаються по всьому Марсу. Вони накопичуються під дією вітру, створюючи значні піщані дюни та дюнні поля всередині ударних кратерів.
Матеріал, що колись зазнавав впливу води, навпаки, виглядає світлішим. Два найпоширеніші мінерали такого типу (глина та сульфати) виглядають особливо яскраво на подібних композитних зображеннях. Їхня наявність свідчить про те, що рідка вода існувала на Марсі протягом тривалого часу. Можна звернути увагу на те, що в районі Долин Марінера сульфати вкриті тонким шаром темного піску. На відміну від глинистих відкладень, сульфатні мінерали вказують на кисліші умови навколишнього середовища, менш сприятливі для життя.
Публікація була присвячена 20-річному ювілею місії Mars Express, яка була запущена у 2003 році. Попри те, що номінальний термін служби апарата становив лише два роки, він, як і раніше, перебуває на ареоцентричній орбіті та займається вивченням Червоної планети. В ESA розраховують, що Mars Express зможе продовжувати роботу щонайменше до кінця 2026 року.
За матеріалами https://www.esa.int
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
