Науковці припускають, що чорні діри можуть народжуватися всередині все ще живих зір і довго ховатися всередині них. Вони розглядають кілька цікавих можливостей, які виникають у цьому випадку.
Чого ми не знаємо про чорні діри
Загальноприйняте уявлення про чорні діри полягає в тому, що ці монстри народжуються під час вибухів дуже важких зір і фактично є їхніми стиснутими ядрами. Однак нещодавно опубліковане дослідження малює досить несподіваний механізм їхнього утворення, який може перевернути наше уявлення про них.
Усе почалося із зафіксованих гравітаційних хвиль, які можуть свідчити про існування чорних дір із масами, близькими до сонячної. Це викликає подив, адже за сучасними уявленнями чорні діри не можуть утворюватися зі спалахів наднових, якщо їхня маса менша за три маси Сонця. Отже, має існувати інший механізм їхнього походження.
Дослідники припустили, що темна матерія — та сама надзвичайно розповсюджена форма речовини, якої ніхто не бачив, — може накопичуватися всередині зір і колапсувати у дуже компактні чорні діри. Такі об’єкти можуть залишатися непоміченими впродовж тривалого часу.
Дивні наслідки
Як не дивно це звучить, але чорна діра, що зародилася в глибинах зорі, подібної до нашого Сонця, не поглине її миттєво. Вона може зростати повільно — протягом мільярдів років — і навіть пережити стадію червоного гіганта. Та коли зоря стане білим карликом, ситуація змінюється: тут можливі надзвичайно цікаві варіанти.
Згідно з класичною теорією, білі карлики не можуть перетворюватися на чорні діри напряму. Проте нові розрахунки свідчать, що все залежить від швидкості обертання мертвої зорі. Обертання створює відцентрову силу, яка здатна протистояти гравітаційному колапсу.
Якщо білий карлик обертається дуже повільно, він повністю перетвориться на чорну діру. При цьому вона буде мати аномально малу масу — близько однієї сонячної. Якщо трохи швидше, то утвориться екзотичний об’єкт — гола сингулярність. Остання є випадком, коли в певній ділянці простору його кривизна стає нескінченною, але при цьому горизонт подій, тобто поверхня, яку не може покинути навіть світло, не утворюється.
Нарешті, якщо білий карлик обертається достатньо швидко, то акреція його речовини на чорну діру може і зупинитися. Вона так і існуватиме в його глибинах, а ззовні він виглядатиме цілком нормальним.
Інша ситуація виникає, коли чорна діра зароджується всередині нейтронної зорі. У цьому випадку немає жодних сил, здатних протистояти гравітаційному колапсу. Зоря буде повністю поглинута, а новоутворена чорна діра залишиться аномально легкою.
За матеріалами phys.org
