Два боки Місяця відрізняються один від одного за кольором та складом поверхні, нерівністю та іншими ознаками. У новому дослідженні науковці припустили, що причиною цього може бути те, що глибини двох півкуль мають різну температуру.
Два боки Місяця
Як і будь-яке велике небесне тіло, Місяць має форму, близьку до сферичної, і будь-який поділ її на півкулі є тією чи іншою мірою штучним. Однак у випадку нашого супутника принаймні один поділ є дуже виправданим. Одна з його півкуль завжди повернута до нас, а інша — від нас.
При цьому, коли у 1959 році люди вперше побачили дальню півкулю, то дуже здивувалися тому, наскільки вона не схожа на ближчий до нас бік. Нещодавно фахівці NASA, що працюють із місією GRAIL, опублікували дослідження, в якому припустили, що причини можуть критися у глибинах двох півкуль.
Загалом ближня до нас півкуля темніша. Це пояснюється величезними виливами базальтової лави, яка колись давно застигла на її поверхні й утворила те, що ми знаємо як моря. Водночас дальня від нас півкуля світліша, але рельєф її більш нерівний.
Температура у глибинах і пластичність кори
Загалом те, що ближній до нас бік Місяця вулканічно активніший, означає, що кора на ньому має більшу пластичність. За оцінками науковців, різниця не така вже й велика. Вона становить 2–3%, однак цього достатньо для того, аби пояснити різницю у рельєфі.
Проте і сама підвищена пластичність повинна мати своє пояснення. На думку авторів дослідження, її джерелом має бути нерівномірність нагріву глибин Місяця у різних півкулях. І вона має бути достатньо значною — близько 170°С.
Для Землі таке важко уявити, адже всередині вона — розплавлена куля, в якій температура та тиск рівномірно зростають від поверхні до центру. Однак Місяць вважається геологічно мертвим тілом, тобто його надра загалом холодні.
Це дає можливість існувати описаній різниці температур. За такої схеми всередині нашого супутника можуть перебувати кишені з рідкою лавою, яку розігріває розпад радіоактивних елементів, наприклад, торію. Саме вони відповідальні за різний вигляд півкуль.
За матеріалами phys.org
