Результати видачі сайту Google за англомовним запитом «age of universe» («вік Всесвіту») розлютили багатьох астрономів, які звинуватили його в дезінформації. Річ у тім, що у відповідь на цей запит, пошуковик почав видавати відповідь 26,7 млрд років, що суперечить загальноприйнятій науковій оцінці.
Суперечки щодо віку Всесвіту
Усе почалося кілька днів тому, коли фізик Раджендра Гупта з Університету Оттави опублікував свою статтю. У ній він переглянув стандартну теорію того, як розвивався наш Всесвіт, і дійшов висновку, що він може бути вдвічі старшим, ніж вважали досі.
Гупта обґрунтував свій висновок припущенням, що фотони можуть втрачати частину енергії під час тривалої подорожі крізь простір. Цей ефект призведе до зміни їхньої частоти, що спостерігатиметься нами як зміщення спектра небесних тіл у червоний бік. Своєю чергою це означає, що галактики знаходяться набагато далі, ніж вважалося раніше, а вік Всесвіту майже вдвічі перевищує наявні оцінки й становить 26,7 млрд років.
На думку Гупти, це могло б пояснити, чому багато які з ранніх галактик на краю спостережуваного Всесвіту є такими великими та розвиненими. Адже якщо його інтерпретація вірна, у них було на кілька мільярдів років більше часу, щоб еволюціонувати.
Наука та «сенсаційні» гіпотези
Попри підняту публікацією Гупти цікаву можливість, треба розуміти, що йдеться про одну статтю, написану однією людиною. Наявна оцінка віку Всесвіту в 13,8 млрд років базується на результатах досліджень, що зайняли десятиліття і в яких брали участь десятки тисяч учених, які використовували найкращі у світі телескопи та багаторазово перевіряли результати один одного.
Чи можна припустити, що всі вони глибоко помиляються? Безумовно, в історії науки траплялися випадки, коли загальноприйняті теорії визнавали помилковими, а на зміну приходила нова концепція. Але щоразу це відбувалося в міру поступового накопичення даних, які демонструють помилковість наявної парадигми.
Також треба розуміти, що твердження такого екстраординарного масштабу вимагає таких самих екстраординарних доказів, на отримання і підтвердження яких підуть, як мінімум, роки. Лише після цього можна буде говорити про те, що наявні моделі помилкові. І так, як ми вже сказали, в історії науки дійсно бували такі приклади. Але при цьому не варто забувати, що на кожну фундаментальну теорію, яка успішно пройшла перевірку, припадають тисячі «сенсаційних» гіпотез, що не отримали жодного підтвердження, і про які зараз уже ніхто й не згадає.
Google проти астрономів
Зрозуміло, подібні тонкощі не особливо цікавлять більшість новинних сайтів, які ставлять на перше місце максимально гучний і клікбейтний заголовок. Саме це й сталося зі статтею Гупти, яку було подано багатьма ЗМІ як доведений факт.
Усе це приводить нас до Google. Пошуковик підхопив новину про вік Всесвіту, після чого став видавати цифру у 26,7 млрд років з посиланням на статтю Гупти у відповідь на відповідний запит. Після того як про це стало відомо, багато вчених фактично звинуватили Google у дезінформації.
Не виключено, що на тлі здійнятого галасу вже найближчим часом Google виправить свою видачу. Але в будь-якому разі, історія з віком Всесвіту більш ніж наочно продемонструвала особливість роботи алгоритмів пошуковика, для яких головну роль відіграють свіжі заголовки, а не точність поданої інформації.
Також варто звернути увагу на те, що відповідь Google залежить від мови запиту. Багато користувачів уже саркастично зазначили, що судячи з усього вік Всесвіту становить 26,7 млрд років лише для англомовних користувачів. У той час як для всіх інших жителів Землі він все ще дорівнює 13,7 млрд років. Результати видачі Google також дуже залежать і від форми запиту. Наприклад, якщо ввести «universe age», то ми отримаємо відповідь «від 13 до 14 млрд років», тоді як під час запиту «age of universe» відповідь становитиме 26,7 млрд років.
У будь-якому разі, історія з віком Всесвіту є гарним прикладом того, як відбувається поширення інформації в інтернеті та принципів роботи нинішніх пошукових алгоритмів, готових подати, як загальновизнану істину, будь-яку інформацію з гучним заголовком і неперевіреним змістом. Цілком можливо, що якби стаття Гупти розповідала про те, що насправді Земля квадратна, зараз Google також видавав би це у відповідь на запитання про форму нашої планети.
Усе вищесказане знову приводить нас до давньої істини. Займаючись пошуком в інтернеті, варто завжди перевіряти ще раз джерело інформації, а не покладатися на дбайливо підсунуте пошуковиком перше посилання, як незаперечний факт.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
