Перший спостережений міжзоряний об’єкт у нашій Сонячній системі Оумуамуа, як і раніше, не піддається науковому поясненню. Спершу астрономи припускали, що дивна видовжена форма астероїда у вигляді сигари означає, що він складається з замерзлого азоту. Його навіть прозвали «азотним айсбергом». Однак днями астрофізики з Гарварду спростували цю теорію, повідомляє Live Science із посиланням на статтю у журналі New Astronomy від 5 листопада.
Перша спроба пояснення походження Оумуамуа
У жовтні 2017 року астрономи вперше побачили, як Оумуамуа проноситься через Сонячну систему. Він пролетів на швидкості 92 тисячі км/год — занадто швидко, щоб залишитися в ній. Коли плаский об’єкт прошмигнув повз наше світило, він прискорився зі швидкістю, яку не можна було пояснити гравітаційним тяжінням Сонця. Навіть більше, не було помічено жодного виходу газу з його надр, які б надавали йому швидкості. Також залишався загадкою склад Оумуамуа.
У березні 2018 року астрофізики з Університету штату Аризона Алан Джексон та Стівен Деш заявили, що визначили склад «міжпланетного гостя». Команда опублікувала дві статті, в яких припускалось, що «Оумуамуа, швидше за все, був шматком азотного льоду, що відірвався від планети, схожої на Плутон, десь за межами нашої Сонячної системи».
Теорія вчених припускала, що коли Оумуамуа наближався до Сонця, газоподібний азот, який випаровувався, надавав астероїду додаткову швидкість. Також цей газ нібито був невидимий для телескопів. Астрономи також знають, що азотний лід існує у нашій Сонячній системі — його виявили, наприклад, на Плутоні. Тому були підстави підозрювати, що шматки азотного льоду іноді відокремлюються від екзопланет. З таким висновком погодилися не всі.
Спростування теорії та приголомшливий висновок
За словами астрофізика з Гарвардського університету Аміра Сіраджа та його співавтора з Гарварда Аві Лоеба, висновок Джексона і Деша про те, що Оумуамуа є «азотним айсбергом», є помилковим. Все тому, що у Всесвіті азот зустрічається не так уже й часто, щоб створити об’єкт на кшталт Оумуамуа. Нагадаємо, розміри астероїда становлять до 800 м у довжину й до 167 м у ширину.
За словами Сіраджа, чистий азот зустрічається рідко. Його виявлено лише на Плутоні, де він становить приблизно 0,5% його загальної маси. Навіть якби увесь азотний лід у Всесвіті був зібраний з кожної планети, подібної до Плутону, його все одно не вистачило би для утворення Оумуамуа.
Сірадж і Лоеб підрахували, що маса екзопланети, необхідої для створення азотного айсберга розміром із Оумуамуа, мала би перевищувати масу середньої зорі більш ніж у 60 разів. «Але це божевілля та абсурд», — сказав Сірадж. За його словами, загадка «міжзоряного мандрівника» досі не розгадана. Тому найімовірнішим залишається варіант його штучного походження.
Раніше вчені також озвучували гіпотезу, що «міжзоряний гість» Оумуамуа міг прибути з подвійної зоряної системи.
