У 2017 році астрономи виявили в Сонячній системі перший підтверджений об’єкт міжзоряного походження. «Прибулець» отримав назву Оумуамуа (1I/’Oumuamua). Він прилетів приблизно з боку зірки Вега та пройшов на відстані 0,25 а.о. від Сонця (всередині орбіти Меркурія), після чого почав віддалятися траєкторією, що назавжди виводила його зі сфери тяжіння нашого світила.
Не дивлячись на те, що від часу візиту Оумуамуа минуло вже чотири роки, вчені досі продовжують сперечатися з приводу природи цього тіла. Спочатку його вважали кометою. Але наступні спостереження не виявили ознак кометної активності, тому незабаром об’єкт перекласифікували в астероїди. Потім виявилося, що Оумуамуа залишає Сонячну систему з невеликим прискоренням. В результаті була висунута гіпотеза про те, що він все-таки є «виродженою кометою», яка прискорилася внаслідок викиду газу та пилу з поверхні. А деякі астрономи взагалі висловилися в тому дусі, що це тіло може мати штучне походження.
Нещодавно «скарбничка» версій про природу «міжзоряного мандрівника» поповнилася новою гіпотезою. В журналі AGU Journal of Geophysical Research була опублікована пара статей, де стверджується, що Оумуамуа є уламком «екзоплутона», у складі якого домінує азотний лід. Він був вибитий з поверхні або утворився внаслідок руйнування об’єкта, що нагадував Плутон.
За словами дослідників, судячи зі швидкості входження в Сонячну систему, Оумуамуа почав свою міжзоряну подорож лише 400 млн років тому, що помітно менше за попередні оцінки. Проведений аналіз показав, що його розмір початково був визначений зі значною похибкою і насправді повинен становити не 400, а всього 70 м. Така велика розбіжність пояснюється тим, що об’єкт складається з твердого азоту, який має високе альбедо.
Цей факт може також пояснити зареєстроване астрономами прискорення та незвичну форму Оумуамуа. В міру того, як зовнішні шари азотного льоду випаровуються, тіло стає дедалі більш пласким. Вчені вважають, що за час подорожі Сонячною системою об’єкт утратив близько 95% своєї початкової маси, а його розмір зменшився до 43 м.
На жаль, загадкове тіло вже давно залишило внутрішню частину Сонячної системи, що робить неможливим проведення додаткових спостережень, які б допомогли розкрити його природу. Але після введення в дію нових оглядових телескопів у нас буде можливість знаходити набагато більше «міжзоряних мандрівників». З накопиченням статистики астрономи зможуть принаймні зрозуміти, наскільки Оумуамуа є типовим за мірками подібних об’єктів.
За матеріалами: https://phys.org
