Згідно з поширеними уявленнями, вампіри, перевертні й усіляка інша нечисть активізуються при наближенні повні. З любителями астрономії ситуація прямо протилежна: поблизу дати нового Місяця, коли він практично всю ніч відсутній на небі та не «псує» своїм сяйвом темне небо, вони виїжджають якомога далі від великих міст, аби подивитися максимально слабкі об’єкти, доступні їхнім інструментам. Особливе місце серед таких об’єктів займають комети. Під час лютневого супермолодика з допомогою невеликих телескопів можна буде побачити чотири «хвостатих зірки»: дві — на вечірньому небі, ще дві — ближче до світанку.
«Сестра» комети Галлея
Найяскравішою з них буде, звичайно, періодична комета Понса-Брукса (12P/Pons-Brooks), що повертається до Сонця після 71-річної «відсутності». Вона належить до того ж самого сімейства Нептуна, що й славетна комета Галлея (яка має період обертання трохи більш ніж 75 років), але, згідно з останніми оцінками, її ядро має дещо більші розміри.
Щоб побачити цей об’єкт, власникам телескопів з апертурою понад 10 см навіть не треба їхати за місто: комета вже достатньо яскрава, щоб її можна було помітити навіть на засвіченому небі. Її блиск уже досяг 8-ї зоряної величини та продовжує зростати. Ввечері 12 лютого вона опиниться менш ніж у половині градуса від зорі 4-ї величини 1 Ящірки й надалі майже місяць рухатиметься ділянкою неба, де дуже мало достатньо яскравих світил. Тому пошуки 12P/Pons-Brooks без використання системи автоматичного наведення вимагатимуть певного досвіду.
Періодична комета з непевним блиском
Комета Кушіди (144P/Kushida) 25 січня пройшла перигелій своєї орбіти й тепер віддаляється не лише від Землі, а й від Сонця. Як не дивно, але її загальний блиск при цьому майже не знижується, хоча його оцінки досить сильно відрізняються. Найчастіше зустрічаються значення між 10ᵐ і 10,5ᵐ, хоча деякі спостерігачі схиляються до цифри 9,5ᵐ, що робить цю «хвостату зірку» цілком досяжною любительським інструментам.
Зараз ця комета вечорами розташовується досить високо над обрієм. На широті Києва наприкінці астрономічних сутінків її висота складає близько 50°. Рухається вона сузір’ям Тільця неподалік від його найяскравішої зірки — Альдебарана. Після 15 лютого спостереження ускладнюватиме Місяць, що опиниться неподалік, а коли він врешті сховається, 144P/Kushida буде вже занадто слабкою (хоча, можливо, варіації її блиску ще піднесуть нам сюрпризи).
Комета «Пурпурової гори»
Ще одна короткоперіодична комета прикрашає наше небо фактично з початку зими. Перигелій вона пройшла 25 грудня, а 29 січня підійшла до Землі на найменшу відстань з моменту відкриття у 1965 році, завдяки чому стала досить яскравою. Весь цей час її блиск тримався на рівні 8-ї величини, але при цьому зростав видимий розмір (кутова площа коми), тому її поверхнева яскравість поступово зменшувалася, ускладнюючи спостереження на засвіченому небі.
Уважні читачі вже зрозуміли, що йдеться про комету Цзицзіньшань-1 (62P/Tsuchinshan). Від 11 січня вона рухається в умовних межах сузір’я Діви, а в середині лютого вектор її орбітальної швидкості «накладеться» на вектор швидкості Землі таким чином, що деякий час «хвостата гостя» здаватиметься майже нерухомою, описуючи невелику петлю біля зорі ρ Діви. Надалі її блиск буде стабільно падати, а після 17 лютого спостереженням почне перешкоджати Місяць. Дивитися цю комету краще приблизно о 2-й годині ночі, коли вона проходить верхню кульмінацію (на широті Києва вона підіймається над горизонтом майже на 50°).
Нещаслива південна комета
З кометою C/2021 S3 (PANSTARRS) нам особливо не щастить. По-перше, вона пройшла перигелій у дуже невдалий час із точки зору наземних спостерігачів. Якби вона опинилась у найближчій до Сонця точці орбіти двома з половиною місяцями раніше — вона б одночасно пролетіла практично на мінімально можливій відстані від Землі, завдяки чому була б на три з лишком зоряних величини (у 18 разів) яскравішою.
По-друге, схоже, що загальні прогнози блиску цієї комети були неточними (в астрономії це трапляється досить часто). Насправді вона виявилася приблизно на дві зоряних величини слабшою, тож так і не стала об’єктом, який могли б легко побачити любителі з невеликими телескопами. C/2021 S3 пройде перигелій 14 лютого, але навіть тоді її видимий блиск навряд чи перевищить 10-ту зоряну величину. У той день о 5:20 ранку — приблизно в цей час у Києві почнуться ранкові астрономічні сутінки — вона перебуватиме у 14° над південно-східною частиною горизонту, рухаючись сузір’ям Змієносця. Наступними днями комета почне слабшати, хоча умови її спостережень дещо покращаться, а після 20 лютого на передсвітанковому небі з’явиться майже повний Місяць з несприятливими наслідками у вигляді засвіченого неба.
Раніше ми писали про те, як астрономи відкривають комети й визначають їхні орбіти.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
