Співробітники Європейської Південної обсерваторії (ESO) опублікували найдетальнішу в історії інфрачервону карту Чумацького Шляху. Вона містить понад 1,5 млрд об’єктів.
Рекордна карта була отримана за допомогою 4,1-метрового оглядового телескопа VISTA. Він оснащений тритонною камерою з 16 інфрачервоними детекторами високої чутливості. Завдяки їй, телескоп може проникати крізь пил і газ, що пронизують нашу галактику, і фіксувати випромінювання з найпотаємніших місць Чумацького Шляху.
Робота зі створення карти почалася 2010 року і тривала до 2023 року. Загалом VISTA витратив на спостереження 420 ночей. За цей час телескоп охопив ділянку неба, еквівалентну 8600 повним місяцям і зробив 200 тисяч знімків. Загальний обсяг зібраних даних склав 500 терабайтів. На карті міститься інформація про більш ніж 1,5 млрд об’єктів. Це вдесятеро більше, ніж на попередній інфрачервоній карті Чумацького Шляху, яка була опублікована тією ж командою у 2012 році.
Нова карта містить інформацію про новонароджені зорі (вони часто перебувають у пилових коконах, через що їх не можна побачити у звичайні телескопи) і кулясті скупчення — щільні групи, що складаються з найстаріших зір Чумацького Шляху. VISTA також зафіксував дуже холодні об’єкти, які переважно випромінюють у ближньому інфрачервоному діапазоні. Це коричневі карлики та планети вільного польоту, які не обертаються навколо будь-якої конкретної зорі.
Крім того, під час багаторазових спостережень одних і тих самих ділянок неба команда вчених змогла не тільки визначити місце розташування небесних тіл, а й простежити, як вони рухаються і чи змінюється їхня яскравість. Далі астрономи використали змінні зорі як космічну лінійку для визначення відстаней. Це дало змогу отримати точні 3D-зображення внутрішніх областей Чумацького Шляху, які раніше були приховані пилом.
Дослідники також відстежили гіпершвидкісні зорі. Так називають швидко рухомі зорі, які, зазвичай, вилітають із центральної області Чумацького Шляху після зближення з прихованою там надмасивною чорною дірою Стрілець А*.
Небесні огляди, на підставі яких була складена нова карта, вже призвели до публікації понад 300 наукових статей. І це число зростатиме. Повний аналіз усіх зібраних даних займе не одне десятиліття. Тим часом астрономи вже готуються до створення ще детальнішої карти. Воно стане можливим після запланованого на 2025 рік «апгрейду» VISTA і Дуже Великого телескопа ESО.
Раніше ми розповідали про те, як міжзоряні хмари могли спричиняти льодовиковий період на Землі.
За матеріалами ESO