​​Темні дюни кратера Моро

Марсіанський регіон Земля Сабеї (Terra Sabaea) містить безліч різноманітних формацій, які представляють значний інтерес для планетологів. Серед них можна виділити 135-кілометровий кратер Моро, який отримав свою назву на честь французького астронома Теофіла Моро (Théophile Moreux).

На знімках, зроблених європейським зондом Mars Express, демонструється кратер Моро в усіх подробицях. У порівнянні з іншими марсіанськими ударними структурами він виглядає деформованим й «брудним». Такий вид є результатом мільйонів років вітряної ерозії, а також древніх зледенінь, що додали йому яйцеподібну форму.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Багато ділянок кратера демонструють характерні сліди впливу льодовиків. Його вал розірваний, стінки — зігнуті та покриті плямами. У центрі розташований пік, складений із порід, які були викинуті під час удару. Він височіє на 2 км над навколишньою місцевістю, а глибина кратера складає 3 км.

Одна з основних особливостей Моро — його «строкате» забарвлення. У той час як навколишня територія має світло-коричневий відтінок, стінки кратера за кольором нагадують деревне вугілля. На його дні видно характерні чорно-коричневі дюни. При цьому центральний пік має блідо-оранжеве забарвлення, властиве всьому регіону.

Подібні контрасти обумовлені хімічним складом піску. Тут він містить піроксени й олівіни — мінерали, що надають йому темне забарвлення. Свою лепту міг внести й вітер, за допомогою якого всередину кратера міг потрапити вулканічний попіл.

Дюни Моро в основному мають серпасту форму. Вивчення їх орієнтації дозволило вченим відтворити складну систему вітрів, що переважають у цьому регіоні.

За матеріалами: http://www.esa.int

Новини інших медіа
Рівномірнішу будову галактик пов’язали зі швидшим обертанням
Космічна радіація неоднаково змінює мозок мишей різної статі
Первинна чорна діра може підірвати Сонце
Вантажний корабель Dragon відлітає з МКС зі зразками експериментів
Як виростити картоплю в імітації місячного ґрунту
Астрономи знайшли у сусідній системі прихований білий карлик
За даними Euclid склали рекордний каталог гравітаційних лінз
Після магнітної бурі Землю вперше оточили чотири радіаційні пояси замість двох
Blue Origin виведе на орбіту сервери Google для штучного інтелекту
Телескоп James Webb показав злиття надгіганта та сонцеподібної зорі