Малий супутник Юпітера Калліхоре довго залишався майже недосяжним для наземних спостережень. Його розмір і форму вдалося виміряти в момент, коли він перекрив світло далекої зорі. Поверхня виявилася надзвичайно темною. Завдяки уточненим координатам зближення з ним стало реальним варіантом для європейського зонда.
Темна поверхня і видовжена форма
Супутник Калліхоре рухається навколо Юпітера по вкрай некруговій орбіті, тому його зараховують до нерегулярних. Еквівалентний за площею діаметр становить близько 3,8 км, а мінімальне співвідношення півосей сягає 1,53. Форма помітно видовжена, а не близька до кулі.
Окремо визначили, наскільки добре поверхня відбиває сонячне проміння. Геометричне альбедо дорівнює приблизно 3,7 %. Настільки темні поверхні в Сонячній системі мають хіба що ядра комет і примітивні астероїди.
Від поверхні Місяця відбивається утричі більша частка сонячного світла. Калліхоре відбиває приблизно стільки ж, скільки свіжий асфальт.
Спостереження покриття зорі
Розгледіти таке тіло безпосередньо не вдається навіть найбільшим інструментам, бо воно надто мале і розташоване поруч з яскравим диском Юпітера. Тому дослідники скористалися рідкісним збігом, коли супутник проходив точно на тлі далекої зорі.
Спершу за допомогою космічного телескопа Hubble отримали знімки, які дали приблизне положення на небі. За ними розрахували, де і коли на Землі буде видно покриття, а 15 грудня 2025 року за подією стежили спостерігачі в Європі та США.
Падіння блиску зафіксували в обсерваторії Аостської долини на півночі Італії, де відпрацювали три позитивні хорди. Саме вони стали основою прямої оцінки розмірів. Ще одну серію астрометричних і фотометричних вимірювань виконали на Великому Канарському телескопі діаметром 10,4 м.
Уточнена орбіта
Головний практичний результат стосується не розмірів, а положення тіла на небі. Невизначеність координат вдалося скоротити приблизно на 80 %, як повідомляє Universe Today. Без такої точності прокласти маршрут зближення було неможливо.
Серед нерегулярних тіл на околицях Юпітера лише Калліхоре опиняється достатньо близько до розрахованої траєкторії апарата JUICE. Ця європейська станція для вивчення крижаних світів газового гіганта має дістатися системи планети у 2031 році.
Основна програма присвячена Ганімеду, Європі та Каллісто, а проліт повз дрібне темне тіло став би додатковим науковим здобутком. Поки він залишається можливим, а не підтвердженим пунктом плану.
Уламки давньої речовини
Нерегулярні супутники не сформувалися разом з Юпітером, а були захоплені його тяжінням уже після появи планети. Тому їхня речовина зберегла риси найдавніших епох Сонячної системи, тоді як Іо та Європа значно змінилися від моменту формування.
Результати опубліковані в рецензованому журналі Nature Astronomy, а групу авторів очолив Хуан Луїс Різос з Інституту астрофізики Андалусії. Ознак іншого меншого тіла поруч із Калліхоре не виявили.
