Після збоїв Starlink на фронті журналісти запитали Єврокомісію про європейську альтернативу. У відповідь там розповіли про переговори щодо підключення України до спільної урядової системи супутникового зв’язку. Згодом до неї хочуть додати й комерційні потужності. Чи стануть ці системи заміною Starlink, у Брюсселі коментувати відмовились. Готового рішення для наших військових поки немає.
Зв’язок на швидкості
Про проблему повідомила українська сторона. Радник з питань оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов заявив, що в ніч проти 14 жовтня SpaceX обмежила роботу терміналів Starlink, які перебувають у русі. За його словами, Сили оборони про це не попередили, і це порушило виконання низки бойових завдань.
За даними українських військових, термінали втрачали зв’язок на швидкості понад 160 км/год. Під обмеження потрапили ударні дрони і дрони-перехоплювачі, яким зв’язок потрібен саме в польоті. У Міністерстві оборони України додали, що окремі системи відключались і на меншій швидкості, і заявили, що з’ясовують причини.
Ілон Маск у соцмережі X дав іншу версію. За його словами, системи Starshield, сервіс SpaceX для державних замовників на основі технологій Starlink, належать уряду США, і обмеження швидкості чи використання визначають американські військові та зрештою президент США. Чи йшлося саме про Starshield, джерела не уточнюють.
Що пропонує Євросоюз
Питання про альтернативу Starlink поставили на брифінгу Єврокомісії 14 жовтня. Речник з питань оборони і космосу Тома Реньє нагадав про Govsatcom. Ця система об’єднує наявні урядові супутникові ресурси країн ЄС. Вона запрацювала в січні 2026 року. Станом на березень свої потужності надавали Франція, Греція, Італія, Люксембург та Іспанія, повідомляло Агентство Європейського Союзу з космічної програми.
За словами Тома Реньє, Єврокомісія шукає спосіб повноцінно приєднати Україну до Govsatcom і веде про це переговори. Для цього потрібна окрема міжнародна угода, бо йдеться про чутливі урядові послуги, зазначено на сторінці Єврокомісії.
Базові потреби у зв’язку, за словами речника, можна було б закривати супутниковими системами, які вже мають держави ЄС. Військові послуги потенційно можна буде надавати через комерційні супутникові потужності, які Єврокомісія хоче додати до Govsatcom на початку 2027 року. Тома Реньє назвав це тимчасовим рішенням до 2029 року. Саме на цей рік заплановано старт європейського угруповання IRIS².
Чого не сказали на брифінгу
На пряме запитання про заміну Starlink речниця Єврокомісії відповіла, що там не порівнюють свої напрацювання з тим, що вже використовує Україна. Коментувати збої без повної інформації вона теж відмовилась. Ні строків підключення України, ні даних про термінали, ні того, які комерційні потужності додадуть до Govsatcom, на брифінгу не назвали.
Розмови про європейську альтернативу ведуться не перший рік. Ще в березні 2025 року, як повідомляв Мілітарний з посиланням на Financial Times, ЄС обговорював із чотирма супутниковими операторами заміну Starlink для Сил оборони України. Серед них були люксембурзька SES, іспанська Hisdesat, Viasat і Eutelsat OneWeb. Тома Реньє тоді зазначав, що Україна цікавиться саме Govsatcom. Публічно підтверджений результат має лише Eutelsat OneWeb. Як писало агентство Reuters, Німеччина оплачувала Україні доступ до цієї мережі. У квітні 2025 року до неї було підключено менше тисячі українських терміналів.
Більшість національних урядових супутників, які об’єднує Govsatcom, працюють на геостаціонарній орбіті, приблизно за 36 тисяч кілометрів від Землі. Супутники Starlink літають на висоті кількох сотень кілометрів, тобто в десятки разів ближче до Землі, і сигнал доходить до них значно швидше. Для швидкого обміну даними з рухомими апаратами низька орбіта має перевагу.
Масштаби угруповань
Від кількості супутників залежить переважно пропускна здатність мережі, тобто скільки терміналів в одному регіоні можуть працювати одночасно. Покриття визначає ще й висота орбіти, бо вищий супутник бачить більшу ділянку Землі. Супутники OneWeb літають вище, ніж Starlink, тож мережа охоплює всю планету меншою кількістю апаратів. Але, як пише RFI, швидко замінити нею Starlink не вийде, бо термінали двох систем не сумісні між собою.
За даними azmth.space на основі каталогу CelesTrak, станом на 15 жовтня на орбіті 11 152 активні супутники Starlink і 651 супутник OneWeb. Європейське угруповання IRIS² за планом Єврокомісії складатиметься з 348 апаратів на низькій і середній навколоземних орбітах, а перші запуски заплановані на 2029 рік. За кількістю супутників Starlink перевищує запланований IRIS² приблизно в 32 рази.
Китай тим часом розгортає дві власні системи. У каталозі вже 220 супутників мережі «Гован» (Guowang) державного оператора China SatNet і 257 апаратів системи «Цяньфань» (Qianfan, «Тисяча вітрил»), хоча частина щойно запущених ще не почала роботу. На початку жовтня, як повідомляє China in Space, систему «Гован» перевірили в полярних широтах. За заявою китайської сторони, арктичні експедиційні судна провели відеодзвінок з антарктичною станцією із затримкою менше секунди.
До запуску IRIS² Єврокомісія пропонує спиратися на супутники країн-членів і комерційні потужності. Перші вже працюють у Govsatcom, другі можуть з’явитися в системі на початку 2027 року.
