Як влаштовані рентгенівські подвійні зорі?

Рентгенівські подвійні зорі — це системи, що зкладаються зі звичайного світила та нейтронної зорі або чорної діри. Вони випромінюють багато енергії у рентгенівському та гамма-діапазонах. Вчені дослідили, як це відбувається.

Рентгенівські подвійні зорі в уявленні художника
Рентгенівські подвійні зорі в уяві художника. Джерело: Instituto de Astrofísica de Canarias

Рентгенівські подвійні зорі

Дослідники з Оксфордського університету залучили кілька великих радіотелескопів для того, щоб з’ясувати в усіх подробицях, як влаштовані рентгенівські подвійні зорі. Ці об’єкти являють собою подвійні системи, що складаються зі звичайного світила та чорної діри або нейтронної зорі.

Маса екстремального об’єкту, що входить до складу подібної системи, достатньо велика. Тому він весь час відтягує на себе частину речовини, яка падає на нього, розігрівається і починає випромінювати в рентгенівського та гамма-діапазонах.

Вже давно встановлено, що ця речовина, перш ніж впасти на нейтронну зорю чи чорну діру, формує навколо неї акреційний диск. Теоретичні розрахунки показували, що цей диск не має бути стабітьним: його внутрішні частини приблизно щогодини повинні падати та заміщуватися новою речовиною.

Вчені розкрили механізм випромінювання

Втім, спостереженнями ці теоретичні уявлення досі підтверджені не були. Раніше щось подібне демонструвала тільки одна подвійна рентгенівська зоря, до складу якої входить чорна діра. Але тепер учені змогли докладно вивчити цей механізм для подвійної системи з нейтронною зорею Swift J1858.6-0814.

Команда для її дослідження була сформована ще 2018 року одразу після відкриття цієї системи. Спостереження велося за допомогою масиву радіотелескопів імені Карла Янського. Він розташований у штаті Нью-Мексико та складається з 27 великих антен.

Результати цих досліджень опублікували лише нещодавно. Порівняння їх із даними оптичних телескопів допомогло розкрити повну картину. Внутрішня частина акреційного диску дійсно падає на нейтронну зорю. Але вона не поглинається повністю, а частково викидається назовні у вигляді струменів газу.

Ці струмені мають релятивістську швидкість (таку, що наближається до світлової) та випромінюють енергію в рентгенівському діапазоні. При цьому решту часу, коли речовина на нейтронну зорю чи чорну діру не падає, вони не спостерігаються зовсім.

Тепер дослідники шукають нові приклади для вивчення. Вони хочуть довести, що всі рентгенівські подвійні зорі мають схожий механізм випромінювання, та з’ясувати, які у нього можуть бути варіації.

За матеріалами: phys.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine