Нова космічна обсерваторія XRISM, яку не так давно запустила Японія, дослідила джерело рентгенівського випромінювання Лебідь X-3. Вона вивчила потоки газу, що рухаються між двома компонентами цієї системи.
XRISM дослідив загадкове джерело випромінювання
XRISM — це новий космічний телескоп, який не дуже давно запустила в космос японська космічна агенція JAXA. У проєкті також беруть участь NASA, ESA та космічна агенція Канади. Обсерваторія спостерігає небо у рентгенівському діапазоні.
Поточне дослідження стосується Лебідь X-3, надзвичайно потужного джерела жорсткого випромінювання, яке не так просто розгледіти у видимому діапазоні. Вчені вже знають, що це — подвійна система, яка складається з компактного, але дуже масивного об’єкта, вочевидь, чорної діри й дуже незвичної зорі-компаньона.
Саме цей другий об’єкт робить систему такою унікальною. Це зоря Вольфа — Райє, надзвичайно масивне і гаряче світило. Інтенсивність його випромінювання настільки висока, що просто зриває з поверхні водневі шари, лишаючи тільки гелієве ядро. Вся ця речовина формує навколо зорі дивовижну туманність.
Прихована зоряна система
Науковців дуже цікавить, як поводиться газ у цій цікавій системі. Зазвичай чорна діра відтягує його на себе, але тут його надзвичайно багато. Проблема ще й у тому, що у видимому діапазоні Лебідь X-3 від нас надійно прикривають великі газопилові хмари, які оточують центр Галактики.
І саме тут у пригоді став XRISM. Він працює у рентгенівському діапазоні, у якому Лебідь X-3 можна непогано роздивитися. Щобільше, на ньому встановлений спектрограф Resolve, який дозволяє, зокрема, дуже точно визначати напрямок та швидкість потоків газу.
Саме він дозволив як слід роздивитися все, що відбувається у цій системі: газ, який зоря викидає із себе, та турбулентність, яка може бути слідом невидимого компаньйона, що прокладає собі шлях крізь нього.
Дослідження показали, що газ рухається у системі зі швидкістю до 1,5 млн км/год. Деякі спектральні особливості демонструють набагато сильніші долини поглинання, ніж піки випромінювання. Команда дійшла висновку, що причиною цього дисбалансу є те, що динаміка зоряного вітру дозволяє рухомому газу поглинати ширший діапазон енергії рентгенівського випромінювання, викинутого компаньйоном.
За матеріалами phys.org
