Виявлена одна з найбільш масивних нейтронних зір

Міжнародній команді дослідників вдалося виміряти масу нейтронної зорі (пульсара) PSR J0740+6620, що швидко обертається. Вона становить 2,17±0,1 сонячних, тобто цей об’єкт є одним із найпотужніших, відомих на цей час, нейтронних зір.

Нейтронна зоря в уявленні художника. Джерело: Raphael.concorde

PSR J0740+6620 знаходиться на відстані 1300 світлових років від Сонця. Він входить до складу подвійної системи. Її другий компонент — білий карлик, маса якого оцінюється приблизно в 0,2 сонячних. Період обертання пульсара становить 2,88 мс (347 об/c). Згідно з чинними уявленнями, така висока швидкість обертання нейтронних зір пояснюється їхньою «розкруткою», шляхом акреції. Очевидно, у минулому PSR J0740+6620 поглинув значну частину речовини свого компаньйона — швидше за все, коли той перебував на стадії червоного гіганта.

Сподобався контент? Підписуйся на нашу спільноту і отримуй більше про космос Друковані журнали, події та спілкування у колі космічних ентузіастів Підписатися на спільноту

Знання маси PSR J0740+6620 дозволяє перевірити чинні теорії будови пульсарів. На цьому етапі існує велика кількість моделей, які передбачають різні варіанти властивостей цих екзотичних об’єктів, залежно від стану матерії в їхніх надрах.

Крім того, визначення маси пульсара дає можливість уточнити значення межі Оппенгеймера-Волкова. Він встановлює верхню межу маси нейтронної зорі, при якій вона ще не колапсує в чорну діру. Якщо маса об’єкта менша від цього значення, тиск виродженого нейтронного газу ще може компенсувати силу гравітаційного стиснення.

Чорна діра зоряної маси в уявленні художника. Джерело: stx.ox.ac.uk

Довгий час найкращі теоретичні оцінки межі Оппенгеймера-Волкова мали великий розкид і лежали в межах від 1,6 до 3 мас Сонця. Лише після реєстрації у 2017 році гравітаційних хвиль, спричинених подією GW170817 (злиття двох нейтронних зір), астрономи зуміли значно уточнити його значення. Обчислення показали, що маса нейтронної зорі, що не обертається, не може перевищувати 2,16 сонячних. Своєю чергою величина межі Оппенгеймера-Волкова для пульсарів може бути приблизно на 15% більше.

За матеріалами https://arxiv.org

Новини інших медіа
Чи призведе зменшення темної енергії до «великого стискання» Всесвіту
Біля центру Чумацького Шляху можуть ховатися темні карлики
Сніг у пустелі зупинив роботу велетенського радіотелескопа
Ненормальна ситуація: океан навколо Антарктиди стає більш солоним
Що цікавого можуть розповісти марсіанські глини
Парадоксальний метал допоможе NASA знайти життя у Всесвіті
Геостаціонарний щит: США посилюють стратегічний зв’язок новою серією супутників ESS
Вирішення 40-річної геометричної задачі врятує космічні апарати під час посадки
Борець зі злом: важливий супутник зник у космосі за невідомих причин
Перші галактики могли «замаскуватися» під відлуння Великого Вибуху