Вчені дослідили плазмові струмені в атмосфері Землі

Заряджені частинки в атмосфері Землі породжують не тільки всім відомі полярні сяйва, а й плазмові струмені, відомі як SAID. Вчені дослідили їх за допомогою супутників і зрозуміли, як вони утворюються.

Плазмові струмені в атмосфері
Плазмові струмені в атмосфері. Джерело: phys.org

В атмосфері Землі є плазмові струмені

Люди, які спостерігають за нічним небом біля полюсів Землі, часто бачать полярні сяйва, барвисті світлові шоу у верхніх шарах атмосфери, спричинені взаємодією між сонячним вітром і магнітосферою нашої планети. А трохи ближче до екватора іноді виникає інше явище верхніх шарів атмосфери — субавроральний дрейф іонів (SAID).

Події SAID зазвичай є вузькими, швидкими, спрямованими на захід через іоносферу потоками надзвичайно гарячої плазми, тобто суміші заряджених частинок. В останні роки вчені пов’язали події SAID із видимими структурами в небі, відомими як стабільні авроральні червоні дуги (SAR) та посилення швидкості сильного теплового випромінювання (STEVE).

Цікавою особливістю SAID є те, що вони зазвичай відбуваються між сутінками та опівніччю, але іноді їх можна зареєструвати й після опівночі. У новому дослідженні, опублікованому в Journal of Geophysical Research: Space Physics, ретельно вивчили характеристики та формування рідкісних подій SAID після опівночі.

Що показали дослідження

Дослідники зосередилися на 15 подіях SAID після опівночі, виявлених поблизу Південної Америки у 2013 році. Щоб краще зрозуміти їх, вони проаналізували дані Програми оборонних метеорологічних супутників, зондів Ван Аллена, геостаціонарних оперативних супутників для дослідження навколишнього середовища та різноманітних спостережень за полярними сяйвами.

Вони виявили, що ці плазмові струмені виникли внаслідок складної взаємодії умов іоносфери та геомагнітної динаміки, які складаються з формування електричного поля, корпускулярно-хвильової взаємодії та наявності місцевих джерел тепла.

Ці висновки дають змогу по-новому зрозуміти динаміку плазми у верхніх шарах атмосфери. Тепер стає зрозуміло, що SAID можуть порушувати радіолокаційні сигнали для супутникового відстеження та інших критичних програм.

За матеріалами phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!

Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine