Після повномасштабного вторгнення російських загарбників і нещодавнього боліда над Київською областю українців, мабуть, уже важко чимось здивувати. Але ввечері 23 квітня у північній частині неба почала розгорятися незвичайна малинова заграва — полярне сяйво, що стало «відлунням» потужного сонячного спалаху. Оскільки небосхил над усією північною частиною України був чистим, побачити незвичайне для наших широт явище могли мільйони людей.
Сонячний спалах класу М стався 21 квітня 2023 року в групі плям NOAA 3282 і супроводжувався значним корональним викидом маси. Від Сонця в космічний простір «вирушив» потужний потік заряджених частинок (переважно протонів), на шляху якого трапилася наша Земля. Взагалі-то наше світило постійно викидає такі частинки, це явище навіть отримало назву «сонячний вітер». Але вони успішно «перехоплюються» земним магнітним полем на висотах близько 400 км.
Під час спалахів у сонячному вітрі з’являються частинки з більшими енергіями, здатні «підібратися» до нас ближче. Згідно з законами електродинаміки, найлегше це їм зробити в районі земних магнітних полюсів, які не збігаються з географічними (й узагалі постійно змінюють своє положення), але в нашу епоху розташовані від них не дуже далеко. На висотах близько 200 км вони ці частинки починають стикатися з атомами атмосферних газів. При цьому виділяється енергія у вигляді електромагнітного випромінювання. Її ми й бачимо як полярне сяйво.
Потік заряджених частинок несе з собою власне магнітне поле, що взаємодіє з полем Землі, й коли вона «зустрічає» потужні корональні викиди сонячної речовини — виникають явища, відомі як геомагнітні бурі, коли земна магнітосфера стискається, і частинки (особливо найбільш високоенергетичні) отримують можливість входити в атмосферу нашої планети не лише у північних широтах, але й у помірних, а часом — навіть у тропічних. Події 23 квітня був присвоєний індекс 8 за 9-бальною шкалою, тобто це була одна з найпотужніших магнітних бур поточного 25-го циклу сонячної активності, що розпочався 2020 року. Тож не дивно, що полярні сяйва під час неї спостерігалися на півночі України й навіть у Баварії.
Група NOAA 3282 розташована північніше сонячного екватора. Завдяки обертанню Сонця вона вже зайшла за видимий край його диска і знову з’явиться у полі зору наземних спостерігачів приблизно за два тижні. Малоймовірно, що саме ця група ще раз стане джерелом настільки потужного коронального викиду, «спрямованого» на Землю. Але подібний викид може статися в інших активних областях на поверхні нашого світила. Принаймні до кінця 2024 року його активність зростатиме, тому можна припустити, що до цього часу ми ще отримаємо можливість побачити з території України полярне сяйво — не виключено, що воно буде навіть більш яскравим і потужним, ніж те, яке прикрасило наше небо ввечері 23 квітня. Щоправда, передбачити його появу можна буде лише безпосередньо після сонячного спалаху, «відповідального» за нього.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
