Топ-12. Найвищі гори Сонячної системи

Гори є не лише на Землі, а й на інших планетах Сонячної системи, їхніх супутниках та навіть на великих астероїдах. Ось 12 найвищих вершин, на які ми могли б піднятися, якби вільно подорожували усіма цими світами.

Найвищі гори

Чи хотіли б ви колись піднятися високо-високо й побачити світ із вершини? Таку змогу дає сходження на гори. І на інших тілах Сонячної системи вони теж є.

Адже більшість найвищих піків у Сонячній системі насправді розташовані не на нашій планеті. При цьому варто зазначити, що поняття «висота» у географії можна розуміти по-різному. Розрізняють абсолютну висоту гори, як різницю між її підошвою та вершиною, і відносну, яку відраховують від певного нульового рівня, прийнятого для даної планети.

Отже, поговоримо про 12 найвизначніших гір Сонячної системи.

1. Вулкан Олімп

Безперечно, найвищою горою Сонячної системи є вулкан Олімп на Марсі. Його відносна висота становить 26 км, а абсолютна — 21,4 км. Це означає, що цей велетень майже втричі вищий за Еверест.

Вулкан розташований на плато Фарсида і, схоже, давно неактивний. Вражає не лише його висота. Діаметр кратера Олімпу становить 85 км, а глибина — 3 км. Діаметр же самої гори становить 300 км. Причому ухил її у верхній частині настільки невеликий, що здається, ніби перебуваєш на рівнині. Проте по краях є урвища, висота яких сягає кількох тисяч метрів.

2. Реясильвія

Астрономи досі сперечаються, чи вважати Весту карликовою планетою, чи астероїдом. Одне про неї можна сказати напевно: кратер Реясильвія, названий на честь міфічної матері бога Юпітера, просто вражає. За діаметра понад 500 км він цілком порівнюваний із діаметром самого небесного тіла. Цей кратер є наслідком давнього зіткнення з чимось дуже великим.

У центрі Реясильвії, як і в багатьох інших подібних структурах, височіє гора ударного походження. Її відносна висота становить близько 22 км, абсолютна — 9 км, а діаметр — приблизно 180 км.

3. Стіна Япета

Третя за висотою вершина Сонячної системи розташована на супутнику Сатурна Япеті. Однак назвати її горою не можна. Це цілий гірський хребет, що охоплює відносно невелике небесне тіло по екватору. Його відносна висота становить 20 км.

Для науковців стіна Япета досі є загадкою, адже ніхто не може пояснити, як вона утворилася. Наразі є принаймні чотири гіпотези, які могли б це пояснити. Згідно з першою, Япет сформувався дуже рано й тривалий час залишався розжареним, а сама стіна є застиглими слідами речовини, що підіймалася з його надр і поступово застигала.

Згідно з другою гіпотезою, Стіна Япета утворилася внаслідок падіння на супутник матеріалу з кільця, що колись оточувало його. Третя гіпотеза також пов’язує її виникнення з кільцем, але припускає, що воно сформувалося вже після зіткнення Япета з великим небесним тілом. Четверта ж пояснює появу цього геологічного дива тим, що підповерхневі шари в цій області були нестійкими, через що кора перекинулася й стала майже вертикально.

4. Південна Боосавла

Ще одна висока гора розташована на вулканічному супутнику Юпітера Іо. Її відносна висота становить 18,2 км, а абсолютна — 17,5 км. Вона є частиною гірського масиву Боосавла, який являє собою кілька гігантських розколотих шматків кори.

Фактично, Південна Боосавла є найбільшим із них,  який застиг під кутом до решти поверхні й утворив велетенський пік та урвище. Висота останнього становить 15 км.

5. Гора Аскрійська

Щоб побачити наступну вершину, треба повернутися на Марс. Гора Аскрійська — це ще один згаслий вулкан у провінції Фарсида. Він нагадує зменшену копію Олімпу й розташований на південний схід від нього.

Цей об’єкт цікавий тим, що, на відміну від усіх попередніх, його абсолютна висота менша за відносну. Абсолютна висота становить 14,9 км, тоді як відносна — 18 км. Це пояснюється тим, що вулкан височіє на великому плато разом із двома іншими вулканами.

6. Гора Павича

Ще один марсіанський вулкан, який стоїть на плато Фарсида зовсім поруч з Аскрійською горою, має назву Гора Павича. Абсолютна висота вершини над поверхнею Марса становить 14 км. Гора цікава тим, що розташована практично на екваторі Марса. Цей факт разом із висотою робить її гарним місцем для будівництва космічного ліфта.

7. Іонічна гора

Іонічна гора на супутнику Юпітера Іо має абсолютну висоту 12,7 км. Вона являє собою ще один об’єкт, породжений тектонічною активністю. Це два викривлених хребти, що тягнуться паралельно один одному.

8. Елізій

Елізій — ще один згаслий вулкан на Марсі. Тільки розташований він в іншій, ніж плато Фарсида, півкулі планети. Відносна висота складає 12,6, а абсолютна — 16 км.

9. Гора Арсія

Третій вулкан у цьому марсіанському регіоні, розташований поруч з Аскрійською горою та горою Павича, називається горою Арсія. Його абсолютна висота становить 19 км, а відносна — 11,7 км.

10. Евбея

Ще одна гора на Іо — Евбея. Вона має абсолютну висоту 10,5 км і діаметр 275 км. Основна теорія щодо її утворення полягає в тому, що це — найбільший зсув гірських порід в усій Сонячній системі.

11. Мауна-Кеа

Єдина земна гора в топі називається… ні, не Еверест. Вона є найвищою тільки якщо рахувати від рівня моря. Якщо ж міряти від підошви, то найбільшим буде гавайський вулкан Мауна-Кеа. Його висота становить 10,2 км, але майже 6 км цієї висоти приховані під водою.

12. Уступ Верона

Завершує топ Уступ Верона на супутнику Урана Міранді. Це невелике небесне тіло нагадує нерівну кулю, складену з криги. На його поверхні чимало особливостей рельєфу, які здаються надто масштабними для такого невеликого супутника.

Однак Уступ Верона перевищує їх усі. Його висота складає 10–15 км. У поєднанні з надзвичайно слабкою силою тяжіння це робить його місцем, де можна найдовше падати серед усіх відомих об’єктів Сонячної системи.