Перший учасник «Космобачення». Про Павла Поповича та музику в космосі

Українців часто називають «співочою нацією», й підтвердження цього можна знайти в найнесподіваніших місцях. Наприклад, саме українець Павло Попович став першою людиною, яка заспівала під час перебування в космічному просторі. Сподіваємося, коли буде організований міжпланетний пісенний конкурс «Космобачення», його присвятять нашому співвітчизнику. А поки згадаємо кілька маловідомих деталей його біографії й інших космічних виконавців.

Перший мешканець Зоряного містечка

Павло Попович справді займав особливе місце серед перших радянських підкорювачів космосу, і не лише тому, що виявився майже земляком Головного конструктора Сергія Корольова. Так склалося, що він став першим мешканцем Зоряного містечка, де розташовувався Центр підготовки космонавтів. Зустрічав усіх, хто прибув туди після нього, допомагав розміститися, брав участь в організації навчання, тренувань і відпочинку… Всі майбутні космонавти в той час мали бути членами Комуністичної партії, й коли постало питання про створення місцевої партійної організації — Поповича одноголосно обрали її очільником, не дивлячись на те, що серед його колег були старші як за віком, так і за званням. У тодішніх умовах це було почесне та відповідальне завдання, до того ж таке рішення мало бути схвалене на більш високому організаційному рівні.

За межі атмосфери Павло Попович уперше піднявся 12 серпня 1962 року, коли в космосі вже майже добу перебував Андріян Ніколаєв. Перед цим на навколоземній орбіті встигли побувати лише чотири особи — радянські космонавти Юрій Гагарін і Герман Тітов, а також американські астронавти Джон Гленн і Скотт Карпентер. Їхній сумарний «наліт» складав лише 36 годин 18 хвилин. Зараз цей час може здатися мізерним, але в далекому 1962-му наступний крок у Всесвіт — одночасний політ двох пілотованих кораблів, один із яких пробув на орбіті майже 4 доби, а другий 3 — виглядав значним досягненням, що допомогло Радянському Союзу утвердитися як космічній державі.

Командир бойової космічної станції

До речі, з усього першого загону космонавтів, який налічував 20 осіб, лише троє народилися в Україні, й один із них — харків’янин Валентин Бондаренко — на орбіту так і не потрапив: 23 березня 1961 року він загинув під час перед польотних тренувань. Чутки про те, що він міг би стати першим космонавтом замість Гагаріна, не мають під собою підстави. Згідно з тодішніми негласними ідеологічними настановами, ним міг стати лише росіянин. З тих самим причин ним не міг би стати й Попович.

Друга нагода заспівати в космосі випала українському космонавту 1974 року, коли він став першим командиром військової орбітальної станції «Алмаз», відомій широкій публіці як «Салют-3». Це був дуже складний політ: не варто забувати, що екіпаж її попередниці — першої в історії пілотованої орбітальної станції «Салют-1» — загинув при поверненні на Землю. Та цього разу 15-денна місія пройшла успішно. За неї Павло Попович отримав свою другу Золоту зірку «Героя Радянського Союзу». Однак це могло статися дев’ятьма роками раніше: влітку 1965-го він готувався до польоту в складі першого «мішаного» екіпажу на кораблі «Восход-4». Згідно з розсекреченими даними, його партнеркою могла стати льотчиця Валєнтіна Пономарьова, яка врешті так ніколи й не піднялася за межі атмосфери. Від цієї місії довелося відмовитися, оскільки всі ресурси були кинуті на вдосконалення нового радянського космічного корабля «Союз» і підготовку пілотованого польоту до Місяця.

Інші «космічні виконавці»

…А в кінці того ж 1965-го в космосі знову залунала пісня — відома різдвяна композиція Jingle Bells, виконана астронавтами Волтером Шіррою й Томасом Стаффордом на борту корабля Gemini 6A. При цьому вони вперше скористалися музичними інструментами (бубонцями та губною гармошкою), що потрапили на борт без відома керівництва NASA.

Коли почалися польоти американських кораблів багаторазового використання Space Shuttle, з’явилася традиція розпочинати кожен день на орбіті з якоїсь спеціально підібраної музичної теми. Найчастіше музика записувалася попередньо на бортовий магнітофон, але іноді транслювалася з Землі. 1987 року космонавти Алєксандр Лавєйкін і Юрій Романенко вже цілком офіційно взяли гітару на орбітальну станцію «Мір». Але, мабуть, найвідомішим «співочим» послідовником Павла Поповича став канадський астронавт Кріс Гедфілд із композицією Space Oddity, виконаною на борту Міжнародної космічної станції.

Раніше ми докладніше писали про космічні досягнення українців і українок.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine