Нове дослідження стверджує, що погляд на виникнення людини шляхом кількох послідовних і малоймовірних подій у принципі неправильний. Це означає, що складне життя у космосі не тільки значно поширеніше, ніж це вважалося досі, а й може бути схожим на земне.

Важкі кроки
14 лютого в журналі Science Advances опубліковане дослідження, проведене групою фахівців з різних галузей науки. Вони проаналізували хід еволюції на Землі і дійшли висновку, що уявлення про його унікальність невірні.
Йдеться про теорію «важких кроків» яка домінувала в астробіології впродовж останніх десятиліть. Суть її зводиться до того, що у своєму розвитку від перших РНК до людини живим істотам довелося пройти кілька ключових моментів, під час яких вони удосконалювалися: утворення біологічної клітини, кисневе дихання, вихід на суходіл.
Теорія «важких кроків» стверджує, що кожен із них потребував умов і зусиль, які самі собою були малоймовірними. А отже, виникнення людської цивілізації та й розвиненої наземної біосфери — результат щасливого збігу обставин.
Наслідком такого висновку є уявлення, що якщо у космосі й виникає примітивне життя, то воно переважно таким і лишається до кінця існування зоряної системи. Складні істоти у галактиці — рідкість. А якщо вони десь і є, то з великою ймовірністю вони не схожі на нас.
Закономірність
У новому дослідженні вчені поставили під сумнів саму початкову тезу про складність деяких переходів. Вони вважають, що вона виникла внаслідок того, що раніше цим питанням переважно займалися астрофізики, які дуже добре знають зорі й дуже поверхнево — біохімічну основу еволюції.
Тепер же, коли до дослідницької групи увійшли фахівці з цієї галузі, аналіз і моделювання показали, що «важкі кроки» були не такими вже й неймовірними. Точніше, вони самі по собі дійсно були фундаментальними обмеженнями, як, наприклад, безкиснева атмосфера Землі, проте засоби для подолання цих бар’єрів виявилося нескладно створити в процесі еволюції.
За матеріалами phys.org