Галактика Мессьє 82 (M82), розташована на відстані 12 млн світлових років від Землі, постала перед астрономами в абсолютно новому світлі. Космічний телескоп James Webb розкрив безпрецедентні деталі цього об’єкта, який ми бачимо майже з ребра і який нині переживає бурхливу епоху інтенсивного зореутворення. Завдяки високій роздільній здатності телескопа вчені змогли дослідити понад три мільйони зір і відтворити історію розвитку цієї галактики.
Завдяки своєму розташуванню у локальному Всесвіті та колосальній швидкості народження нових світил, M82, також відома як галактика Сигара, є унікальною науковою ціллю. Вважається, що цей зоряний спалах був спровокований тісною гравітаційною взаємодією із сусідньою галактикою M81. За астрономічними мірками, це явище є тимчасовим — очікується, що воно триватиме загалом кілька сотень мільйонів років.
Інфрачервоний погляд крізь щільний пил
До запуску James Webb цю галактику зі спалахом зореутворення активно вивчали інші обсерваторії, зокрема космічний телескоп Hubble та нині виведений з експлуатації Spitzer. Однак величезні обсяги космічного пилу в M82 працювали як щільна завіса, обмежуючи можливості астрономів отримувати зображення високої роздільної здатності.
Нещодавня програма спостережень за допомогою приладу NIRCam (камери ближнього інфрачервоного діапазону) на телескопі James Webb тривала 65 годин. Завдяки своїй надвисокій інфрачервоній чутливості телескоп зміг проникнути крізь цю пилову завісу. На нових знімках астрономи розгледіли розширену структуру галактичного диска та зафіксували приблизно 16,5 млн окремих зір, які нагадують осяйні блакитні гранули. І це лише невелика частина від загальної кількості світил у M82, адже більшість із них надто тьмяні для спостереження.
За словами члена команди Бенджаміна Вільямса з Вашингтонського університету, неймовірна кількість виявлених зір дає змогу створити детальний палеонтологічний зліпок формування та еволюції цієї галактики.
Загадки викривленого диска та космічних струменів
Головний дослідник Адам Смерціна з Наукового інституту космічного телескопа описує M82 як прекрасний хаос. За його словами, ця галактика є ідеальною лабораторією, яка дозволяє одночасно вивчати багато фізичних процесів, пов’язаних з еволюцією галактик, що недоступно для спостереження в жодному іншому місці локального Всесвіту.
Нові дані вказують на зростання яскравості та асиметричність форми галактичного диска під час руху до центру. Різниця в радіусах свідчить про викривлену форму M82, що є характерним наслідком інтенсивних злиттів.
Крім того, надзвичайно активне зореутворення, яке в 10 разів вище, ніж у Чумацькому Шляху, супроводжується потужними викидами. Зоряна активність спричиняє біполярні струмені речовини у формі пісочного годинника. Ці витоки мають чітку шарувату структуру: жовті зони поблизу диска — це іонізований газ, тоді як помаранчеві хмари далі від центру складаються з поліциклічних ароматичних вуглеводнів — дрібних пилових зерен, що дозволяють відстежувати міжзоряне середовище.
Синергія космічних місій
Попри колосальний прорив, дані телескопа James Webb — це лише частина загальної мозаїки. Як наголошує дослідниця Крістен Макквінн, галактики є неймовірно складними екосистемами. Щоб повною мірою зрозуміти їхню природу, вченим необхідно об’єднувати набори даних з різних місій.
Тільки синергія таких інструментів, як James Webb та Hubble, дозволяє науковцям розширювати межі можливого у дослідженнях, ставити складніші питання і поступово наближатися до розгадки таємниць еволюції нашого Всесвіту.
Раніше ми пояснювали, як відбувається злиття галактик.
За матеріалами NASA
