Ровер NASA Perseverance помітив феномен, який вчені не сподівалися побачити на Марсі. Науковці давно припускали, що ефект сонячного гало можливий не лише на Землі, але підтвердження цьому не було. Для формування гало потрібні характерні погодні та атмосферні умови. У результаті сукупності факторів створюється видимість яскравої плями по обидві сторони від Сонця або гало, що його оточує.
Вчені давно вважали, що подібний оптичний трюк можливий і на інших планетах. Проте за десятиліття проведених досліджень на Марсі та безлічі фотографій, створених роботами, вчені не бачили жодних ознак сонячного ореолу. Але 15 грудня 2021 року Perseverance вдалося помітити це явище.
«Ми переглядали грудневі світлини, отримані від Perseverance, та знайшли те, що так довго шукали — ефект гало в атмосфері Марса», — сказав Марк Леммон, планетолог з Інституту космічних наук, некомерційного науково-дослідного інституту в Боулдері.
Гало на Землі
Щоб на Землі помітити ефект гало навколо Сонця, потрібна холодна погода, наявність перистих хмар та певна вологість повітря. За таких умов з’являються гексагональні кристалики льоду в атмосфері, які можуть деформувати сонячне світло. Гексагональна структура кристалів водно-льодового льоду визначає розмір гало, розташованого на відстані 22 градуси від Сонця.
Якщо кристали будуть занадто малі або хмари занадто густі, або погода виявиться занадто теплою, гало буде відсутнє. Кристали інших хімічних речовин в атмосфері можуть мати подібний ефект, але кристалічна структура кожної хімічної речовини створює ореол особливого розміру.
Гало на сухому Марсі
Атмосфера Марса майже повністю складається з вуглекислого газу та дуже суха. Тому команда перевірила, наскільки велике гало можуть створити кристали сухого льоду. Але цей розрахунок виявився повністю розбіжним із тим, що побачив Perseverance. Це викликало сумніви в тому, що сонячне гало було атмосферним.
Вчені перевірили, чи могла сама камера створити яскраве кільце через лінзи. Але артефакти зображення були відкинуті. Крім того, дивна світлина була частиною послідовності з п’яти панорамних зображень неба, зроблених Perseverance. Сонце та гало з’являлися в трьох, кожного разу в іншій точці кадру. І це був точно не пил.
«У нас є багато фотографій, які показують вам, що відбувається в небі від пилу. Ми точно знаємо, що від пилу гало не буває. Інших кандидатів для пояснення ефекту в нас більше не було», — сказав Леммон.
Вчений поки не робить радикальних висновків. Він чекатиме наступного сезону афелійних хмар, який настане на Червоній планеті 2023 року, щоб повторити знімкування неба за тих же умов і знайти схожий атмосферний ефект на фотографіях.
Раніше ми повідомляли про те, як гало розповіло про бурхливе минуле галактики Сомбреро.
За матеріалами Geophysical Research Letters
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
