Рік 2023-й виявився багатим на «хвостаті зірки», які можна було розгледіти в невеликі аматорські телескопи. Щоправда, іноді для цього треба було прокидатися до світанку й шукати слабеньку туманну цяточку низько над обрієм. Навіть короткоперіодичні комети, що зазвичай бувають занадто слабкими для любительських інструментів, цього року проявили себе з кращого боку. Такою буде й комета Цзицзіньшань-1, яка пройде перигелій на Різдво. 4 грудня неподалік від неї на небі опинився Місяць, але в наступні дні він віддалятиметься, поступово зменшуючи фазу, тож не заважатиме спостереженням.
З початку XIX століття склалася традиція називати комети іменами тих, хто їх першим знайшов і повідомив про це відповідну організацію. Винятки зробили для тих об’єктів, які неодноразово відкривалися у минулому, але не були ідентифіковані як періодичні — їх називали на честь тих астрономів, кому, власне, вдалося це довести. Таких прикладів насправді небагато, найвідоміші з них — комети Галлея й Енке.
Традицію зламали китайці. На початку січня 1965 року співробітники обсерваторії Пурпурової гори (китайською мовою ця назва звучить як «Цзицзіньшань») з інтервалом у 10 днів відкрили дві комети, які досі ніхто у світі не помітив. Оскільки в маоїстському Китаї тоді заохочувався колективізм, у повідомленнях не вказувалося жодного прізвища конкретного астронома — стверджувалося, що до відкриття причетний увесь персонал обсерваторії, тож саме вона й має бути увічнена в назві. Після деяких вагань Центральне бюро астрономічних телеграм, на яке тоді покладався обов’язок реєстрації нововідкритих тіл Сонячної системи, оголосило про два нових об’єкти — Цзицзіньшань-1 і Цзицзіньшань-2. В каталозі короткоперіодичних комет, складеному пізніше, вони отримали номери «у зворотному порядку»: перша — 62P/Tsuchinshan, друга — 60P/Tsuchinshan.
Невдовзі після відкриття — 28 січня 1965-го — комета Цзицзіньшань-1 пройшла перигелій на відстані 1,486 а.о. (222 млн км) від Сонця. У подальших появах унаслідок еволюції кометної орбіти під дією гравітації Юпітера ця відстань поступово зменшувалась, і «хвостата зірка» отримала можливість підлітати досить близько до Землі. Такий проліт на відстані 0,497 а.о. (74 млн км) урешті відбудеться 29 січня 2024 року. А 25 грудня 2023-го комета вчергове опиниться у перигелії й наблизиться до нашого світила на 1,265 а.о. У проміжку між цими двома датами вона рухатиметься сузір’ям Лева та Діви, на тлі відомого галактичного скупчення, а її блиск може сягнути 8-ї зоряної величини — отже, це буде її найяскравіша поява в історії.
Весь грудень і січень комету краще спостерігати у другій половині ночі. Наприкінці року вона кульмінуватиме приблизно о 5-й ранку, її максимальна висота над обрієм на широті Києва становитиме 52° й протягом перших місяців 2024-го повільно зменшуватиметься. У протистояння Сонцю «хвостата зірка» вступить 24 березня, її блиск у цей час впаде до 11-ї зоряної величини.
Наступна поява комети Цзицзіньшань-1 у 2030 році вже не буде настільки зручною для спостережень. Відносно тісного зближення з нею доведеться чекати аж до січня 2088-го, коли вона пройде у 0,41 а.о. від Землі. До цього часу вона встигне двічі підлетіти дуже близько до Марса, причому 1 квітня 2049-го наблизиться до нього на відстань 0,016 а.о. (2,4 млн км) — це лише вшестеро більше середнього радіуса місячної орбіти. Напевно, майбутні марсіанські колоністи стануть свідками рідкісного небесного видовища!
Раніше ми показали, як виглядала найяскравіша комета 2023 року.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
