Астрономи застосували нейромережу для очищення зображення надмасивної чорної діри Стрілець А* у центрі нашої Галактики. Результат виявився справді вражаючим. Утім, нобелівський лауреат застерігає: не треба надто сильно покладатися на штучний інтелект, адже це не чарівна паличка.
Нейромережа проти космічного шумy
У самому серці Чумацького Шляху, за 26 тис. світлових років, притаїлася надмасивна чорна діра Стрілець A*. Її маса — 4,3 млн сонячних, а діаметр горизонту подій сягає 25 млн км. Доведення її існування принесло Райнхарду Гензелю та Андреа Гез Нобелівську премію з фізики у 2020 році. Але навіть після першого прямого зображення, отриманого телескопом Event Horizon Telescope (EHT) у 2022 році, її внутрішня структура та поведінка залишалися незрозумілими через розмитість зображень.
Щоб зробити знімки Стрільця А* чіткішими, міжнародна команда науковців звернулася до штучного інтелекту. Вони навчили нейронну мережу на мільйонах синтетичних симуляцій чорних дір, використовуючи навіть ті дані EHT, які раніше вважалися непридатними через сильні перешкоди, насамперед від земної атмосфери. Натренувавшись, ШІ звернувся до реальних спостережень Стрільця A*.
«Дуже складно працювати з даними EHT. Нейронна мережа ідеально підходить для розв’язання цієї проблеми», — пояснює співавтор дослідження Майкл Янссен з Університету Радбоуд.
Очищене за допомогою штучного інтелекту зображення дало сенсаційні результати. Воно припустило, що Стрілець A* обертається з неймовірною швидкістю — 80–90 % від максимально можливої, що становить значну частину швидкості світла. Її вісь обертання, ймовірно, спрямована у бік Землі. Крім того, модель вказала, що випромінювання діри походить не від потужних джетів, як часто буває, а безпосередньо від розпеченого акреційного диска.
Скепсис нобелівського лауреата
Проте ентузіазм команди зустрів холодний дощ скептицизму. Райнхард Гензель, чиї роботи заклали основу для вивчення Стрільця A*, висловив сумніви.
«Я дуже симпатизую і цікавлюся їхньою роботою. Але штучний інтелект — це не чудодійний засіб», — заявив він. Гензель вважає, що низька якість вхідних даних могла спричинити значні спотворення в результатах ШІ. Те, що модель показала, може бути артефактом обробки, а не реальною картиною.
Перспективи ШІ на користь науки
Попри скептицизм Гензеля, ніхто не заперечує потенціал ШІ для астрономії. Обсяги даних від сучасних телескопів, наприклад, обсерваторії Вери Рубін, просто неможливо опрацювати вручну. ШІ вже невіддільна частина класифікації об’єктів. Але науковці наголошують: застосовувати його, особливо до таких складних даних, як від EHT, треба з надзвичайною обережністю.
Боротьба між інноваційним ШІ та консервативним науковим скептицизмом триває. Нові дані та вдосконалені моделі мають остаточно визначити, чи справді серце нашої Галактики обертається з неймовірною швидкістю, чи це лише ілюзія, створена алгоритмом.
Раніше ми повідомляли про те, що знімок чорної діри Стрілець А* виявився помилковим.
За матеріалами Live Science
