Стародавня пам’ятка Руджм аль-Хірі («Колесо привидів») на плато Голанських висот на південному заході Сирії довго вважалася астрономічною обсерваторією. Попередні дослідження базувалися на орієнтації пам’ятки щодо об’єктів нічного неба. Однак нове дослідження, опубліковане в Remote Sensing, кидає виклик цій теорії, відкриваючи нові аспекти призначення цієї унікальної мегалітичної споруди.
Науковці з Тель-Авівського університету та Університету Бен-Гуріона в Негеві (Ізраїль) виявили, що за останні тисячоліття Руджм аль-Хірі змінила своє положення. Це ставить під сумнів її початкову астрономічну орієнтацію. Використовуючи геомагнітний аналіз, тектонічну реконструкцію та дистанційне зондування, команда дослідників дійшла висновку, що тектонічна активність регіону спричинила обертання блоків земної поверхні. Внаслідок цього центральний курган і радіальні стіни пам’ятки змістилися.
«Геологічна структура району зазнала змін через тектонічну еволюцію, що вплинуло на розташування головного входу і радіальних стін», — зазначають дослідники. Згідно з їхніми даними, Руджм аль-Хірі обернулася проти годинникової стрілки та змістилася на десятки метрів від початкового розташування.
Будівництво споруди розпочалося близько 4500 року до н.е. Її окремі частини перебудовувалися та доповнювалися до бронзового віку (3600–2300 роки до н.е.), з можливими змінами у наступні століття. Існують припущення, що пам’ятка могла виконувати роль форту або місця зборів.
Руджм аль-Хірі складається з центрального кургану, оточеного концентричними колами базальтового каменю, які простягаються на 150 м. Дослідники також виявили поблизу інші споруди, стіни та кургани.
«Більшість археологічних об’єктів регіону використовувалися повторно. Нові елементи додавалися до старих споруд, змінюючи їхній початковий вигляд», — підкреслюють науковці. Руджм аль-Хірі є наочним прикладом такої складної еволюції.
Це перший випадок застосування геомагнітного аналізу, тектонічної реконструкції та дистанційного зондування на об’єктах у Південному Леванті. Науковці вважають, що цей регіон приховує ще чимало таємниць. Аналіз змін ландшафту допомагає глибше зрозуміти історію пам’ятки. У майбутньому ці методи можуть бути використані для навчання моделей штучного інтелекту, здатних виявляти подібні структури на супутникових знімках, які складно розгледіти з землі.
«Результати дослідження мають глобальне значення, створюючи можливість для порівняння з іншими мегалітичними спорудами світу», — зазначають автори.
Раніше ми повідомляли про те, який вигляд має обсерваторія Ла-Сілья з висоти пташиного польоту.
