Науковці намагаються зрозуміти природу рідкісного блакитного транзієнта

Подія AT2019ijn, зафіксована 2019 року, належить до рідкісного класу швидкозмінних оптичних транзієнтів. Нове дослідження показує, що вона могла бути струменем речовини, викинутим надмасивною чорною дірою в центрі карликової галактики.

Таємничий блакитний спалах. Джерело: Рhys.org

Загадковий блакитний транзієнт

Китайські науковці дослідили незвичайну подію AT2019ijn, яка спостерігалася Центром відстеження транзієтів ім Цвіккі сім років тому. Як повідомляє сайт Рhys.org, нещодавно в журналі The Astrophysical Journal Letters з’явилося дослідження, в якому вони намагаються з’ясувати її природу.

Взагалі транзієнтами в астрономії називають будь-які явища, які спостерігаються в небі тільки невеликий обмежений період часу, а потім зникають назавжди чи на тривалий час. Найвідоміший приклад — наднові, але чим ретельніше науковці вдивляються в нічну темряву, тим більше різноманітних їхніх видів бачать.

Ще в момент спостереження AT2019ijn була класифікована як швидкоплинний транзієнт оптичного діапазону — дуже рідкісний різновид тимчасових подій, повний цикл розвитку яких триває до пари тижнів, а пік інтенсивності випромінювання припадає на блакитну частину видимого спектру. Однак тепер дослідники зібрали дані всіх доступних астрономічних інструментів, які спостерігали цю подію в різних ділянках електромагнітного спектра, і дійшли цікавого висновку.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Що показали дослідження

Нове дослідження насамперед спиралося на вже наявні спостереження. Незвичайна подія сталася поблизу карликової галактики з червоним зміщенням 0,27. Це означає, що вона розташована не на краю спостережуваного Всесвіту, але й недостатньо близько, щоб можна було детально її дослідити.

Точніше, вдалося встановити криву блиску. Спочатку абсолютна величина події виросла до -21 протягом 5 діб, а потім повільно знижувалася впродовж місяця. І це дуже схоже на широкоплинні транзієнти оптичного діапазону, але все ж спадання яскравості триває надто вже довго.

І це змусило науковців спробувати порівняти AT2019ijn з іншими видами транзієнтів. Зокрема, довгий спад скоріше характерний для суперсвітних наднових та подій припливного руйнування. Найцікавіші результати отримали під час аналізу події в радіодіапазоні. Тут яскравість зростає надзвичайно повільно й досягає максимуму лише на 641-шу добу після початку події.

При цьому в радіодіапазоні AT2019ijn виявилася значно яскравішою за будь-який відомий швидкоплинний оптичний транзієнт чи суперсвітну наднову. Водночас її радіовипромінювання можна порівняти з тим, що спостерігається під час припливного руйнування зорі надмасивною чорною дірою.

Зрештою, науковці дійшли висновку, що є дві можливості того, чим була подія, що породила AT2019ijn. Це був або спалах поблизу від надмасивної чорної діри, що супроводжувався утворенням релятивістського струменя. Або аналогічний струмінь, що вирвався з магнетара. Саме спрямованістю в наш бік пояснюється затримка затухання. Хоча не виключено, що це щось абсолютно нове.

Новини інших медіа
Starship у п’ятнадцятий раз вирушив в космос. Перший ступінь спіймати не вдалося
Джерелом дивних радіоспалахів виявився двійник Сонця поруч із пульсаром
У віддалених частинах Сонячної ситеми можуть зберігатися запаси первинної води
У пробі з астероїда Бенну знайшли ще одну несподіванку
Чорна діра виявилася зорею, що швидко обертається
На світлинах NASA помітно несподіване зростання мангрових лісів
До рекордної температури охолодили атоми на китайській космічній станції
Рідкісна система випромінює радіосигнали кожні 8 хвилин
Телескоп Euclid представив перший масштабний зріз космосу
NASA розпочинає нову ініціативу з повернення марсіанських зразків