NASA будує свій перший в історії роботизований місяцехід під назвою VIPER (Volatiles Investigating Polar Exploration Rover). Його запуск запланований наприкінці 2024 року. Але місцевість, яку він знайде, коли досягне Місяця, наразі неможливо передбачити. Серія випробувань допомагає інженерам зрозуміти межі можливостей місяцехода та гарантує, що VIPER зможе висадитися зі свого посадкового модуля навіть на надзвичайно нерівній місцевості.
«Ми протестували всі «граничні» випадки для висадки VIPER на Місяці. Тести включали найгірший сценарій високого крену з використанням найкрутішого спуску з пандуса, найгірший сценарій крену з використанням найбільш нерівних пандусів і найгірший сценарій з поєднанням крену і крутого спуску», — сказав Джаспер Вулф, керівник випробувань виходу VIPER із Дослідницького центру NASA імені Еймса в Каліфорнії.
Точка висадки VIPER
Посадкова платформа Astrobotic Griffin, яка доставить VIPER на Місяць, використовує систему пандусів, що адаптуються до рельєфу місцевості. Однак ця адаптивність означає, що одна сторона пандуса може виявитися нахиленою крутіше, ніж інша. Забезпечення того, що VIPER зможе компенсувати будь-які нерівності, є метою режиму тестування.
Останні випробування були проведені з використанням прототипу під назвою Moon Gravitation Representative Unit 3, або MGRU3, який імітує очікувану поведінку марсохода в умовах гравітації Місяця, що становить 1/6 частину від земної гравітації.
Заплановане місце посадки VIPER — гора Мон-Мутон поблизу південного полюса Місяця, названа на честь комп’ютерної програмістки часів Apollo Мельби Мутон. Мон-Мутон зручна для місяцехода тим, що має високу пласку поверхню та отримує більше сонячного світла — життєво важливого для колісного апарата на сонячних батареях. Але гора також має ознаки присутності водяного льоду під поверхнею, які VIPER намагатиметься знайти та нанести їхнє положення на карту.
Першовідкривач для Artemis
VIPER діятиме як першовідкривач для програми Artemis, шукаючи ресурси та краще розуміння того, як вода зберігається всередині глибоких затінених кратерів і в місячному реголіті. VIPER стане першим місяцеходом, оснащеним фарами, які дозволять йому зазирнути у ці темні кратери. Він також оснащений буром, який може копати на глибину до метра під поверхнею.
Місяцехід та його посадковий модуль будуть доставлені на Місяць ракетою Falcon Heavy в межах програми NASA Commercial Lunar Payload Services (CLPS) 2024 року. Місія має тривати близько 100 днів та пережити кілька довгих місячних ночей.
Екстремальні умови
NASA вже будувала місяцеходи, які загалом подолали понад 90 км, перевозячи астронавтів місій Apollo. Але дистанційно керований місяцехід буде першим для агенції.
Інженерні вимоги до місяцехода дуже відрізняються від вимог до марсохода Perseverance. За відсутності атмосфери екстремальні температури на Місяці можуть коливатися на понад 260 градусів за Цельсієм, а ніч може тривати до тижня. Але це має і свої переваги: перебуваючи ближче до Землі, VIPER здатний керуватися в реальному часі, а не із затримкою, як марсоходи.
Раніше ми повідомляли про те, чи шукатимуть астронавти життя на Місяці.
За матеріалами NASA.
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
