Щороку на початку травня жителі Землі спостерігають метеорний потік Ета-Аквариди. Він цікавий своїм походженням. Річ у тім, що джерелом Ета-Акварид є хвіст тієї самої комети Галлея, чия назва є загальновживаною і добре відома навіть тим людям, хто абсолютно не цікавиться астрономією.
З цього матеріалу ви дізнаєтеся про те, звідки взялася комета Галлея, чим вона завдячує своїй славі і коли повернеться наступного разу.
Найважливіша комета в історії науки
Почнемо з відповіді на головне запитання: чим же комета Галлея зобов’язана своїй славі? Чому її назва так широко відома порівняно з іншими кометами?
Протягом історії жителі Землі регулярно спостерігали появу на небі хвостатих зір. Їх часто асоціювали з провісниками прийдешніх бід — війн, чуми, стихійних лих. Що стосується наукових уявлень про природу комет, то аж до епохи Відродження домінував погляд Арістотеля, який вважав, що комети є збуреннями в атмосфері Землі. Цю позицію спростував Тихо Браге, який 1577 року виміряв паралакс однієї з комет і довів, що вона розташована принаймні вчетверо далі, ніж Місяць.
У міру накопичення наукових знань учені стали поступово розуміти, що комети — це небесні тіла, які наближаються до Сонця. Однак залишалося незрозумілим, чи обертаються вони навколо нього по постійних орбітах або просто пролітають через Сонячну систему, після чого назавжди зникають.
Відповідь на це питання отримав астроном Едмунд Галлей. На початку 18 століття він виконав розрахунки орбіт кількох десятків відомих комет і звернув увагу на схожість кількох із них. Проміжки між їхньою появою становили 75–76 років. Галлей висунув сміливе припущення, що йдеться про один і той самий об’єкт. У 1716 році він опублікував докладні розрахунки, передбачивши, що наступного разу комета повернеться 1758 року.
Сам Галлей не дожив до цієї дати. Але 25 грудня 1758 року астроном Йоганн Паліч дійсно виявив передбачену ним комету. Ця подія стала першим тріумфальним підтвердженням закону всесвітнього тяжіння Ньютона. Комета була названа на честь Галлея і зараз справедливо вважається найважливішою в історії науки.
Магазин від Universe Space Tech
Шкарпетки Космічна Капібара – Маленькі Капі
До товаруІсторичні візити комети Галлея
Після того як стало зрозуміло, що комета Галлея є регулярним гостем на земному небі, вчені спробували відшукати свідоцтва її минулих появ — і чимало в цьому досягли успіху. За деякими підрахунками, приблизно одна восьма всіх згадок комет у різних письмових джерелах так чи інакше пов’язана з кометою Галлея.
Подібна «популярність» пояснюється її унікальними характеристиками. Попри те, що кожне століття з’являється багато яскравіших довгоперіодичних комет (тобто тих, що мають період обертання понад 200 років), комета Галлея — єдина, добре видима неозброєним оком, короткоперіодична комета, яка з’являється на земному небі через невеликі (за історичними масштабами) проміжки.
Перша перевірена згадка про комету Галлея в історичних записах відноситься до 240 року до н. е. Китайські хроністи відмітили появу комети, що з’явилася на сході та рухалася на північ. Під час наступних візитів її також спостерігали вавилоняни, греки, римляни.
комети Галлея 164 року до н.е. Джерело: British Museum
З огляду на регулярність появ комети, не дивно, що багато з них збігалися в часі з важливими подіями в земній історії. Так, деякі історики співвідносять її візит, що трапився 12 року до н. е. (тобто лише за кілька років до загальноприйнятої дати народження Ісуса Христа), з Вифлеємською зорею. Хоча, звичайно, це трактування є досить спірним.
комету Галлея у вигляді Вифлеємської зорі.
Поява комети 451 року збіглася з навалою Атілли та битвою на Каталаунських полях. Інший знаменитий візит комети стався 1066 року н. е. Сучасники визнали його поганою ознакою і пізніше пов’язали його з битвою при Гастінгсі, під час якої нормани завоювали Англію.
А візит комети 1910 року навіть спровокував паніку. Річ у тім, що спектральний аналіз її хвоста виявив наявність отруйних газів — ціану та чадного газу. Оскільки 18 травня 1910 року Земля мала пройти через хвіст комети, відкриття спровокувало численні пророцтва кінця світу, чим оперативно скористалися різноманітні шарлатани, які почали продавати «протикометні» респіратори та пігулки.
Цікаво, що знаменитий американський письменник-гуморист Марк Твен 1909 року написав в автобіографії таке: «Я з’явився на світ у 1835 році разом із кометою Галлея. Вона знову з’явиться наступного року, і я думаю, що ми разом зникнемо». Він мав рацію.
Востаннє комета Галлея відвідувала внутрішню частину Сонячної системи 1986 року. За іронією долі, цей візит став одним із найбільш «невидовищних» в історії. Комета й Земля перебували по різні боки від Сонця, свою роль зіграв і фактор світлового забруднення неба. Проте, до хвостатої гості була спрямована ціла армада, що складалася з п’яти космічних апаратів: радянських «Вега-1» і «Вега-2», японських «Сакігаке» і «Суйсей», а також європейського Giotto.
Найближче до комети зміг підібратися зонд Giotto. Він пролетів на відстані 596 км від її ядра. Виявилося, що ядро комети Галлея має арахісоподібну форму і відбиває лише 4% від того сонячного світла, що падає на неї. Це можна порівняти з альбедо деревного вугілля. Його розміри становлять 15 x 7,2 x 7,2 км. Ядро комети має вельми різноманітний рельєф, який містить височини, хребти, западини та сліди ударних кратерів.
Походження комети Галлея
То звідки ж узялася комета Галлея? Найімовірніше, колись вона була частиною хмари Оорта — гігантського сховища крижаних об’єктів, що залишилися з часів формування Сонячної системи. У якийсь момент її орбіта була порушена під час гравітаційних взаємодій з якимись іншими тілами, після чого вона перейшла у внутрішню частину Сонячної системи.
За оцінками астрономів, комета Галлея перебуває на своїй нинішній орбіті від кількох десятків до кількох сотень тисяч років. Довгостроковий розрахунок неможливо зробити через те, що її траєкторія та період обертання після кожного зближення із Сонцем трохи змінюються.
У будь-якому разі, очевидно, що за час перебування на нинішній орбіті, комета Галлея втратила значну частину своєї первісної маси. За деякими розрахунками, її ядро втратило 85%–90% речовини. А це означає, що під час своїх перших візитів, які відбувалися ще за часів палеоліту, вона сяяла на небі набагато яскравіше, ніж зараз.
Наступний візит комети Галлея
Востаннє комета Галлея пройшла перигелій своєї орбіти 1986 року. Відтоді вона поступово віддалялася від Сонця, поки в грудні 2023 року не пройшла афелій своєї орбіти. Він розташований на відстані в 5,3 млрд км, що можна порівняти з відстанню до Плутона.
Після цього комета почала своє повернення. Однак воно трапиться ще нескоро. Свій наступний перигелій комета пройде 28 липня 2061 року. Цього разу її розташування на небі буде значно сприятливішим для спостережень, ніж у 1986 році. За розрахунками, її видима зоряна величина становитиме -0,3. Це можна порівняти з блиском зорі Арктур.
Візит комети у 2134 році буде ще більш видовищним. 7 травня комета пройде на відстані 13,6 млн км від Землі. У цей момент її видима зоряна величина становитиме -2,0 і вона стане яскравішою за Сіріус.
Якщо говорити про більш віддалені перспективи, то з кожним новим перигелієм комета Галлея продовжуватиме втрачати свою речовину і зменшуватися в розмірах. Найімовірніше, через кілька тисяч витків вона або повністю випарується, або розпадеться на кілька частин. Але також можливий і сценарій, у якому вона буде викинута з Сонячної системи в міжзоряний простір. У цьому разі існує хоч і вельми невелика, але ймовірність, що через мільйони років комета Галлея зблизиться з якоюсь іншою зоряною системою і прикрасить її небо, як колись прикрашала небо нашої планети.
