Кілька тижнів тому Дональд Трамп доручив Мінфіну США припинити виробництво монет номіналом в один цент (пенні). Підставою для рішення стала занадто висока вартість їх виготовлення, яка більш ніж утричі перевищує номінал.
Але, хоча через інфляцію виготовлення пенні й справді стало збитковим, деякі монети рідкісних серій мають великий попит у нумізматів і можуть продаватися за семизначні суми. Як приклад можна навести пенні 1943 року, помилково викарбуваний з бронзи монетним двором Денвера. У вересні 2010 року його продали на аукціоні за рекордні 1,7 млн доларів.
Але існує одноцентова монета, яка, опинись вона зараз на аукціоні, можливо, була б продана навіть за більшу суму. Річ у тім, що вона знаходиться не на Землі, а … на Марсі. Пенні є частиною калібрувальної мішені інструменту MAHLI, який встановлено на борту ровера Curiosity.
Марсіанський пенні був викарбуваний 1909 року у Філадельфії. Це був перший рік, коли в обігу з’явилися одноцентові монети з зображенням Авраама Лінкольна. Їх випуск був присвячений сторіччю від дня народження 16-го президента США. Вибір монети карбування 1909 року також частково був зумовлений тим, що спочатку Curiosity планувалося запустити у 2009 році. Щоправда, потім дату пуску перенесли на 2011 рік, але фахівці NASA вже не стали міняти монету на викарбувану в 1911 році.
Але для чого пенні на Марсі знадобився вченим? Інструмент MAHLI, по суті, являє собою мікроскоп: він призначений для отримання великих планів гірських порід і ґрунту. Використання монети в його калібрувальній мішені є даниною поваги до старої геологічної традиції: поміщати об’єкт відомого масштабу (найчастіше монету) як еталон розміру на знімках гірських порід, щоб краще зрозуміти їхній масштаб. Це також дає широкому загалу звичний предмет, який значно полегшує сприйняття знімків.
Крім калібрувальних цілей, пенні також є непоганим індикатором умов на поверхні Марса. За більш ніж 12 років роботи на поверхні Червоної планети, Curiosity пережив пилові бурі, жорстокий холод і гостре каміння, що пошкодило його колеса. Пройдений шлях знайшов своє відображення в пенні. Коли він тільки прибув на Марс, то був абсолютно чистим — але відтоді вкрився великою кількістю пилу.
Зараз пенні 1909 року в хорошому стані продаються на аукціонах у середньому за 10–15 доларів. Але марсіанський цент, що існує в єдиному екземплярі, зрозуміло, коштував би набагато-набагато дорожче і моментально став би мрією будь-якого нумізмата. Щоправда, оскільки він є державною власністю та історичним артефактом, то навіть якщо якийсь підкорювач Червоної планети в майбутньому знайде Curiosity і забере монету, йому потім буде дуже непросто легально її продати.
На завершення варто сказати, що пенні 1909 року — це далеко не єдина монета, що перебуває на борту космічного апарата, яка могла б зацікавити колекціонерів. Апарат New Horizons, який досліджував Плутон, несе на своєму борту кілька четвертаків, один з яких був викарбуваний у Меріленді (штат, в якому його побудували), а інший — у Флориді (штат, звідки його запустили).
Але, є одна важлива обставина. Під час своєї подорожі New Horizons розвинув третю космічну швидкість. Це означає, що він назавжди покине Сонячну систему. Зараз апарат перебуває на відстані понад 9 млрд км від Землі — і щорічно віддаляється від неї ще на 430 млн км. Тож дістати четвертаки з Плутона космічним нумізматам буде ще складніше, ніж марсіанський пенні.
