Дослідники виявили, що частинки, які вириваються з надмасивної чорної діри, рухаються майже зі швидкістю світла, що перевершує усі попередні спостереження. Зазвичай чорні діри досліджують за допомогою радіотелескопів, однак цього разу команда вчених використала рентгенівську обсерваторію NASA Chandra, що дозволило отримати нові дані.
Докторант Мічиганського університету Девід Богенсбергер, провідний автор дослідження, зазначив, що новий підхід до вивчення чорних дір відкриває нові можливості. Чорні діри, які колись вважалися лише гіпотезою, зараз визнаються науковцями й навіть можуть бути сфотографовані за допомогою синхронізованих радіоантен. Такі надмасивні об’єкти, маса яких у мільйони або мільярди разів більша за Сонце, ховаються у центрах великих галактик.
Вчені знають, що будь-яке тіло, яке потрапить у чорну діру, неминуче загине. Водночас навколо чорної діри існує акреційний диск — кільце матерії, яке швидко обертається і за певних умов може викидати частинки у формі струменів. Ці струмені, відомі своїм радіовипромінюванням, також мають яскраве рентгенівське випромінювання, що й зацікавило команду Богенсбергера.
Зосередившись на чорній дірі в центрі галактики Центавр А, яка розташована на відстані 12 млн світлових років від Землі, вчені провели аналіз даних, зібраних Chandra з 2000 по 2022 рік. Богенсбергер розробив алгоритм для відстеження яскравих згустків частинок, або так званих вузлів, у струменях. Один із таких вузлів рухався зі швидкістю 94% від швидкості світла — це значно швидше, ніж спостерігалося в радіохвилях, де швидкість частинок сягала 80%.
Дослідження виявило, що найшвидші вузли розташовані не біля самої чорної діри, а ближче до середини струменя. Хоча точне пояснення цих явищ поки відсутнє, Богенсбергер планує використати новий метод для вивчення струменів та інших чорних дір, щоб зрозуміти, як різні діапазони випромінювання вказують на різні частини середовища чорної діри.
Дослідження опубліковане в журналі The Astrophysical Journal, і, як зазначає Богенсбергер, його метод може стати ключем до нових відкриттів у розумінні природи струменів чорних дір.
Раніше ми повідомляли про те, як надмасивні чорні діри раннього Всесвіту були велетенськими «голодними монстрами».
За матеріалами scitechdaily.com
