Коли зникне Спіка. Де та як буде видно рідкісне астрономічне явище

Спіка — найяскравіша зоря сузір’я Діви та друге за яскравістю «нерухоме світило» (після Альдебарана), яке час від часу закриває Місяць. Цього року триває серія таких окультацій, і одну з них увечері 16 червня можна буде побачити з невеликої частини території України. На жаль, ця частина зараз є доволі небезпечною з огляду на постійні бойові дії.

Цього разу місячна «тінь» — зона простору, звідки Спіку не буде видно за диском нашого природного супутника — вступить на Землю тільки частково, тож окультація спостерігатиметься на території, що простягатиметься від півночі Норвегії та Фінляндії до Західного Сибіру на сході, а на півдні досягне Грузії, Вірменії, Азербайджану, Північного Ірану, Афганістану, Пакистану й навіть західних районів Китаю. На більшій частині цієї території під час закриття зорі небо буде світлим, оскільки Сонце перебуватиме не дуже глибоко під горизонтом. Україну зона видимості «зачепить» своїм західним краєм. На умовній лінії, що пройде приблизно через Шостку, Павлоград і Маріуполь, можна буде побачити так зване дотичне покриття, коли Місяць буквально на кілька секунд «торкнеться» Спіки.

Зона видимості окультації Спіки 16 червня 2024 року. Фіолетовим кольором позначені території, де явище буде видно на темному небі, зеленим — лінія дотичного покриття. Джерело: in-the-sky.org

Такі дотичні покриття дозволяють отримати додаткову інформацію про місячний рельєф у приполярних областях, перспективних із точки зору будівництва постійної дослідницької бази. Але цінність для науки вони мають лише в тому випадку, коли зоря закривається темним краєм Місяця. У даному ж разі ділянка місячного диска, що «братиме участь» в окультації, буде освітлена Сонцем.

Східніше вказаної лінії Спіка пробуде за Місяцем досить тривалий час: у Сумах явище триватиме з 22:53 до 23:07 (час київський літній), у Харкові — з 22:54 до 23:13. Ще довшою окультація буде на окупованій Донеччині та Луганщині. У Луганську зоря навіть зникне уже не за освітленим, а за темним краєм місячного диска, а знову з’явиться майже за пів години.

Приблизний вигляд сполучення Місяця та Спіки 16 червня в Києві

Сидеричний період обертання Місяця, тобто час, після якого він повертається приблизно на ту саму ділянку зоряного неба, складає 27 діб і майже 8 годин. За ці 8 годин земна куля «додатково» робить третину оберта навколо осі, тому наступну окультацію тої ж самої зорі буде видно у місцевостях, «зсунутих» на захід на 100–120° по довготі. Отже, закриття Місяцем Спіки 14 липня спостерігатиметься на території США, Канади (щоправда, на більшій її частині явище відбудеться на світлому небі) та в Центральній Америці. Через зміну положення місячної орбіти у просторі «місячна тінь» також поступово зсувається по широті, тому ще за два сидеричних місяці до України вона не повернеться й «навідається» до Центральної Африки. У нашій країні наступна окультація Спіки очікується аж 15 липня 2032 року.

Більше про особливості орбітального руху Місяця можна дізнатися у цій статті.