Hubble зазнімкував «цукрові» хмари у Великій Магеллановій хмарі

Вчені, які працюють із космічним телескопом Hubble, знову порадували всіх шанувальників космосу черговим яскравим зображенням. На ньому зображений «хмарний» пейзаж в одному з найближчих сусідів Чумацького Шляху.

Газові хмари у Великій Магеллановій хмарі, зазнімковані телескопом Hubble. Джерело: ESA/Hubble & NASA, C. Murray

Зазнімковані Hubble газові хмари, розташовані у Великій Магеллановій хмарі — найбільшій з галактик-супутників Чумацького Шляху. Вона розташована на відстані 160 тисяч світлових років від Землі. Гіллясті газові хмари на знімку чимось нагадують яскраво забарвлену цукрову вату.

Дитяча бананка Noosphere - Space Explorer
Космос для кожного

Магазин від Universe Space Tech

Дитяча бананка Noosphere – Space Explorer

До товару

Попри значно скромніші розміри порівняно з нашою галактикою, Велика Магелланова хмара демонструє вищі темпи формування нових світил. Саме вона є домівкою для одного з найбільших регіонів активного зореутворення в найближчому Всесвіті. Мова про туманність Тарантул. Вона являє собою гігантську хмару іонізованого водню, чия протяжність перевищує тисячу світлових років. Її населяють одні з найяскравіших і наймасивніших світил, відомих науці. Крім цього, 1987 року на околиці туманності спалахнула наднова SN 1987A. Вона стала першою надновою, що спостерігалася на земному небі неозброєним оком з початку XVII століття.

Світлина газових хмар у Великій Магеллановій хмарі була отримана за допомогою встановленої на Hubble камери WFC3. Вона оснащена безліччю фільтрів, кожен з яких пропускає світло тільки певної довжини хвилі або кольору. На опублікованому знімку об’єднано результати спостережень, зроблених за допомогою п’яти різних фільтрів, включно з тими, що вловлюють невидиме для людського ока ультрафіолетове та інфрачервоне світло.

Це породжує закономірне питання, чи є ці кольори «справжніми». Коли фахівці з обробки зображень Hubble об’єднують необроблені відфільтровані дані в багатобарвне зображення, подібне до цього, вони надають кожному фільтру свій колір. Спостереження у видимому світлі зазвичай відповідають кольору, який пропускає фільтр. Короткі довжини хвиль світла, такі як ультрафіолет, зазвичай забарвлюються в синій або фіолетовий колір, а більш довгі інфрачервоні хвилі — в червоний.

Отже, ця колірна схема доволі точно відображає реальність, додаючи при цьому нову інформацію з тих частин електромагнітного спектра, які людина не бачить. Однак існує нескінченна безліч можливих комбінацій кольорів, які можна використати для отримання особливо естетично привабливого або науково-пізнавального зображення.

За матеріалами Esahubble

Новини інших медіа
Карликова система може виявитися супутником супутника Чумацького Шляху
Ближче за Меркурій: який об’єкт впритул наближався до Сонця
Космічний барометр: супутники Starlink відчувають «дихання» Землі
Погляд зонда Juice на Землю з висоти 8000 км
Росія знову вдарила по українській науці: дроном пошкоджена Національна академія наук України
Чому штучний інтелект не зможе якісно передбачати урагани
Зонд ESA Juice пройшов передостанній маневр дорогою до системи Юпітера
Астрономи знайшли приховане світіння вздовж джетів чорних дір
Лазерну зброю проти дронів отримає космодром на мисі Канаверал
Науковці виявили радіогалактику з чотирма струменями речовини