Hubble та Chandra зібрали зоряний букет на День святого Валентина

Одне з найбільш деталізованих зображень області космосу — галактична туманність Тарантул, відома також як 30 Doradus (NGC 2070). Це унікальне поєднання рентгенівських даних обсерваторії Chandra (синьо-зелений), оптичних знімків телескопа Hubble (жовтий) і радіоданих ALMA (помаранчевий). Результат вражає: масивна космічна структура нагадує фіолетово-рожевий букет, де кожна цятка й прожилка — це зоря, газ чи пил. 

NGC 2070
Світлина туманності Тарантул (NGC 2070). Фото: NASA / CXC / SAO

Космічна адреса

Туманність Тарантул розташована у Великій Магеллановій Хмарі (ВМХ) — галактиці-сусідці Чумацького Шляху на відстані 160 тис. світлових років від нас. Вона є найпотужнішим зоряним розплідником у місцевій групі галактик, що охоплює наш Чумацький Шлях і галактику Андромеди. Завдяки своєму розміру, яскравості й активності 30 Doradus є об’єктом постійних спостережень. 

Цей регіон має настільки багаті запаси «пального» для формування світил, що процес триватиме ще щонайменше 25 млн років. Щільне скупчення в центрі містить наймасивніші зорі, відомі науці. Їхній вік не перевищує 1–2 млн років, тоді як наше Сонце, наприклад, існує вже близько 5 млрд років. 

30 Doradus (NGC 2070)
Розташування окремих об’єктів, що формують туманність Тарантул. Фото: NASA / CXC / SAO

Молоді масивні зорі в туманності Тарантул генерують потужні космічні вітри, які разом із речовиною від вибухів наднових створюють фантастичні форми: дуги, стовпи й бульбашки. На рентгенівських зображеннях видно розсіяний гарячий газ, що є наслідком цих процесів. Він світиться фіолетово-рожевими відтінками, які підкреслюють структуру зоряного розплідника. 

Світлина туманності Тарантул нагадує про чарівну безмежність Всесвіту. Фіолетово-рожевий букет із сяючих зір, хмар газу та пилу демонструє, як у хаосі космічних процесів народжується краса, яка надихає й розкриває таємниці походження світил і галактик. 

Рекордні спостереження Chandra

За 23 дні спостережень обсерваторія Chandra виявила 3615 джерел рентгенівського випромінювання. Серед них — масивні зорі, зоряні системи, що ще формуються, та молоді скупчення. Це суттєвий прорив, адже попередні спостереження тривали лише 1,3 дня. 

Chandra також допомагає вивчати дифузне рентгенівське випромінювання в таких регіонах і відстежувати зміни у 30 найяскравіших зорях 30 Doradus. Наприклад, деякі з цих зір утворюють подвійні системи, їхню взаємодію можна оцінити за змінами рентгенівського світіння. 

Раніше ми повідомляли про те, як Hubble зазнімкував фабрику пилу у Великій Магеллановій Хмарі.  

За матеріалами NASA

Новини інших медіа
Рій Дайсона може знищити життя на Землі
Другий шанс: NASA планує наступний політ Starliner 2026 року
Хто відповість, якщо Ілон Маск розіб’є базу на Місяці: правові діри космічної ери
Перший орбітальний запуск з території Європи призначено на 24 березня
Середземноморський детектор нейтрино розповідає про квантову гравітацію
Для школярів запускають онлайн-лекторій про технології Noosphere Ed&Tech
Супутник зазнімкував залишки стародавнього кратера в Австралії
Підліток замість немовля: у найвіддаленішій галактиці Всесвіту знайдено кисень
Приховані океани Марса: виявлені докази рідкої води під поверхнею
Ризик життям за 5 доларів на день: скільки отримали астронавти Starliner за 286 днів у космосі