Учені встановили, що гори на поверхні нейтронних зір здатні створювати гравітаційні хвилі. Їх вивчення може надати унікальну інформацію про внутрішню будову цих об’єктів.

Нейтронні зорі являють собою залишки світил, які колапсували. Вони є одними з найщільніших об’єктів у Всесвіті — їхня щільність у трильйон разів перевищує щільність свинцю. При діаметрі в кілька десятків кілометрів, маса нейтронної зорі може бути порівнянна з масою Сонця.
Попередні дослідження показали, що поверхня нейтронної зорі може мати нерівності. Хоча висота цих «гір» вимірюється міліметрами, вони повинні мати величезну масу.
Під час нового дослідження вчені з Університету Індіани та Інституту гравітаційної фізики Товариства Макса Планка дійшли висновку, що нейтронні зорі можуть мати схожість із супутниками планет-гігантів, таких як Європа та Енцелад, під крижаними поверхнями яких ховаються великі океани рідкої води. У випадку з нейтронними зорями її роль відіграє надтекуча нейтронна рідина.
З урахуванням цієї подібності вчені припускають наявність на поверхні нейтронних зір деформацій, подібних до «тигрових смуг», які спостерігаються на південному полюсі Енцелада. Вони повинні мати достатню масу, щоб викривляти простір-час, генеруючи гравітаційні хвилі.

За словами дослідників, ці хвилі вкрай слабкі, але вони можуть бути зареєстровані гравітаційно-хвильовою обсерваторією LIGO. У разі виявлення, вони нададуть унікальну інформацію про будову нейтронних зір.
Раніше ми розповідали про те, як аксіони можуть утворювати хмари навколо нейтронних зір.
За матеріалами Phys.org