Де пролягає внутрішня межа «зони життя»

Науковці вивчили гарячу суперземлю LP 890-9c, яка розташована на відстані 100 св. років від нас. Вони побудували кілька моделей її вигляду в залежності від додаткових умов. Ці дослідження допоможуть зрозуміти, як може еволюціонувати наша планета.

Перетворення Землі на Венеру
Перетворення Землі на Венеру. Джерело: Carl Sagan Institute/R. Payne

Суперземля LP 890-9c

Вчені з Корнелльського університету зацікавилися питанням, наскільки близько до зорі має пролягати межа «зони життя», у якій на землеподібній планеті можливе існування рідкої води. Для цього вони докладно вивчили екзопланету LP 890-9c.

Зоря, навколо якої вона обертається, розташована на відстані 100 св. років від нас. Це невеликий червоний карлик і LP 890-9c є другою планетою цієї системи. Вона робить один оберт усього за 8,5 діб. Однак через те, що світило набагато тьмяніше за Сонце, це все ще в межах «зони життя», хоча й біля самого її внутрішнього краю.

LP 890-9c є суперземлею, яка на 40% більша за Землю. Загалом вона отримує від свого світила приблизно стільки ж енергії, скільки і Венера у Сонячній системі. Вчені побудували кілька моделей того, який вигляд вона могла б мати.

В залежності від того, як у вхідних даних змінювалися розмір, маса, хімічний склад, температура і тиск на поверхні, висота атмосфери та хмарний покрив планети, вчені отримували різні сценарії її розвитку. Вони варіювалися від достатньо землеподібного світу, де все ще можливе життя, до голої пустелі, дуже схожої на Венеру.

Яке майбутнє чекає на Землю?

Власне, точно змоделювати вигляд суперземлі LP 890-9c, вчені й не намагалися. Зрозуміло, що в залежності від багатьох факторів, які зараз встановити неможливо, вигляд вона може мати різний. Проте дослідників дуже цікавило, у який момент планета з умовно придатної для життя перетворюється на пекло.

Адже та сама «зона життя» окреслюється достатньо приблизно. На прикладі Венери вчені знають, що вже при наближенні до її внутрішнього краю на планеті зі щільною атмосферою виникає суттєвий парниковий ефект, який перетворює її на пустелю.

При цьому важливо, що світимість нашого Сонця повільно зростає. А значить, Земля поволі наближається до внутрішньої межі «зони життя». В якийсь момент океани на ній почнуть закипати, й вона пройде всі ті стадії, які вчені побачили, моделюючи LP 890-9c.

За матеріалами https://phys.org.

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine