Чорна діра надула «радіобульбашки»

Вчені досліджують дві велетенські «радіобульбашки», які утворилися через діяльність надмасивної чорної діри, що розташована на відстані 2,6 млрд світлових років від нас. Вони з’ясували, чому ці структури не руйнуються з часом.

«Радіобульбашки» над центром галактики
«Радіобульбашки» над центром галактики. Джерело: www.space.com

«Радіобульбашки» надмасивних чорних дір

Вчені дослідили скупчення галактик MS0735, розташоване на відстані 2,6 млрд св. років від нас. Їхню увагу привернули дві велетенські газові бульбашки, пов’язані з надмасивною чорною дірою, що розташована у центрі однієї із зоряних систем, які формують цей кластер.

Подібні утворення є достатньо типовими для всіх надмасивних чорних дір, які активно поглинають речовину. Відомо, що дві подібні «радіобульбашки» підіймаються над та під Чумацьким Шляхом. Їхня поява пов’язана з діяльністю об’єкта Стрілець А*.

Зазвичай «радіобульбашки» не видно неозброєним оком, проте добре помітно у радіодіапазоні. Виникають вони, коли надмасивні чорні діри поглинають речовину та викидають частину її у міжгалактичний простір через полюси внаслідок процесу, що відомий як «зворотний зв’язок».

Коли прискорена речовина стикається у міжгалактичному просторі з газом, то нагріває його, одночасно розпорошуючись. Так виникають зони випромінювання, які ми й називаємо «радіобульбашками».

Чому ці об’єкти не руйнуються?

Найцікавіше у «радіобульбашках» те, чому ці об’єкти не руйнуються з часом. Аби знайти відповідь на це питання, вчені спрямували на MS0735 приймач MUSTANG-2 радіотелескопу обсерваторії Грін-Бенк. Вони використали дані про це скупчення, отримані раніше космічним рентгенівським телескопом Chandra.

Також був використаний ефект тонкого викривлення, який виникає, коли електрони у гарячому газі взаємодіють із космічним мікрохвильовим фоном, який утворився через 380 тис. років після Великого вибуху і світло від якого ми досі отримуємо.

Дослідження структури «радіобульбашок», утворених чорною дірою
Дослідження структури «радіобульбашок», утворених чорною дірою. Джерело: www.space.com

MUSTANG-2 працює на частоті 90 МГц, завдяки чому вчені змогли зрозуміти, чим наповнені «радіобульбашки» та чому вони не руйнуються з часом. Виявилося, що факторів, які впливають на це, багато і більшість із них має нетепловий характер.

До них належать високоенергетичні космічні частинки, релятивістські частинки, турбулентність. Свій внесок також роблять магнітні поля. Отже, теплові та нетеплові джерела енергії вступають у «радіобульбашках» у складну взаємодію. Тож тепер астрономи намагатимуться спостерігати одні й ті самі системи у різних діапазонах.

За матеріалами www.space.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine

Минула неділя виявилася найспекотнішим днем в історії Землі
Як від Землі до Місяця: астрофотограф зазнімкував величезний протуберанець
Зображення від українського аматора стало фото дня у NASA
«Зрізати шлях» до Венери: JUICE готується до історичного подвійного прольоту Місяця та Землі
Небезпека для астронавтів: ліки швидко зіпсуються під час подорожі до Марса
Рекордне число супутників і космічного сміття: ESA опублікувала звіт про ситуацію на навколоземній орбіті
Магнітне поле: які планети насправді придатні для життя
Обсерваторія Chandra відзначає 25 років у космосі колекцією приголомшливих світлин Всесвіту
Геомагнітна тривога: вчені попередили про полярні сяйва 24 липня
Тариф Starlink за 1,25 млн доларів пропонує доступ до інтернету на швидкості 8 Гбіт/с