Європейська космічна агенція опублікувала перше зображення, отримане за допомогою, встановленого на апараті BepiColombo, інфрачервоного спектрометра MERTIS. Воно демонструє коливання температури поверхні першої планети Сонячної системи.
Знімок був зроблений 1 грудня 2024 року. Цього дня BepiColombo здійснив свій п’ятий проліт Меркурія, пройшовши на відстані 37 тисяч км від його поверхні. Під час цього візиту фахівці місії вперше активували MERTIS і провели тестове знімкування.
Отримане MERTIS зображення охоплює більшу частину 1500-кілометрової Рівнини Спеки (це найбільший кратер планети), а також великої вулканічної рівнини в північній півкулі. Його роздільна здатність становить 26–30 км. Яскравість поверхні в інфрачервоному діапазоні залежить від її температури та хімічного складу.
На знімку MERTIS зокрема виділяється 75-кілометровий ударний кратер Басьо. Попередні зображення у видимому світлі показали, що він містить як дуже яскравий, так і дуже темний матеріал. Згідно з одним із припущень, останній може бути графітом.
З чого складається поверхня маленької планети — одна з численних загадок Меркурія, яку має розкрити MERTIS. Дані, зібрані місією MESSENGER показали, що на ній відносно мало заліза, попри аномально велике залізо-нікелеве ядро планети. Також, хоча Меркурій обертається поблизу Сонця, деякі хімічні елементи, які легко випаровуються, присутні на його поверхні в незвично високих концентраціях.
Зі складом поверхні пов’язана інша давня загадка — чому планета має такий темний вигляд? На перший погляд, вкритий кратерами Меркурій схожий на Місяць. Але в реальності його поверхня відбиває на третину менше світла. Вчені сподіваються, що MERTIS допоможе отримати відповідь і на це питання.
Раніше ми розповідали про те, що в надрах Меркурія може ховатися 18-кілометровий шар алмазів.
За матеріалами ESA
