Гавайські астрономи виявили абсолютно новий вид космічних катастроф — надпотужні вибухи, які в десятки разів перевершують за енергією навіть найяскравіші наднові. Це явище отримало назву «екстремальні ядерні перехідні явища» (Extreme Nuclear Transients, або скорочено ENTs).
Дослідження, опубліковане в журналі Science Advances, розкриває природу ENT. Це моменти, коли надмасивні чорні діри в центрі галактик розривають на шматки зорі масою щонайменше втричі більші за наше Сонце. Цей процес, відомий як припливне руйнування, породжує неймовірний викид енергії.
«Ми спостерігали припливні руйнування зір понад десять років. Але ENT — це щось зовсім інше. Вони майже у 10 разів яскравіші за звичайні події та можуть сяяти роками, набагато перевершуючи навіть найяскравіші наднові», — пояснює Джейсон Гінкл, головний автор дослідження з Гавайського університету.
Відкриття сталося майже випадково. Хінкл аналізував дані космічного телескопа Gaia (ESA), шукаючи тривалі спалахи в ядрах галактик. Його увагу привернули два дивні сигнали 2016 та 2018 років. Дві інші групи за допомогою обстеження ZTF (Zwicky Transient Facility) виявили схожий спалах 2020 року. Наступні спостереження з Обсерваторії Кека на Гаваях підтвердили: всі три події належать до одного нового класу — ENT.
Колосальна енергія
Ключовою відмінністю ENT є колосальна енергія. Найпотужніший із задокументованих вибухів, Gaia18cdj, вивільнив у 25 разів більше енергії, ніж найенергійніші наднові. Кожен ENT випромінює стільки енергії, скільки 100 зір, подібних до Сонця, вироблять за весь свій 10-мільярдний життєвий цикл. Для порівняння, звичайна наднова віддає енергію, еквівалентну одному Сонцю.
«ENT — це не просто кінець масивної зорі. Вони освітлюють процеси, які формують найбільші чорні діри у Всесвіті», — зазначає Гінкл. Хоча ENT трапляються щонайменше у 10 мільйонів разів рідше, ніж наднові, їхня надзвичайна яскравість робить їх безцінним інструментом для астрономів.
«Через свою неймовірну яскравість ми можемо бачити ENT на величезних відстанях. А в астрономії дивитися далеко — означає дивитися у минуле. Спостерігаючи за цими тривалими спалахами, ми отримуємо уявлення про те, як росли чорні діри в ключову епоху «космічного полудня», коли Всесвіт був удвічі молодшим, ніж зараз», — каже співавтор дослідження Бенджамін Шаппі.
Це відкриття розкриває новий, надзвичайно енергетичний сценарій взаємодії зір і чорних дір, пропонуючи нові можливості для вивчення еволюції Всесвіту на великих відстанях. ENT стали новими маяками у темряві космосу.
Раніше ми повідомляли про те, як невловимі космічні події допоможуть виміряти швидкість розширення Всесвіту.
За матеріалами keckobservatory.org
