Астрономи відкрили найбільшу молекулу у протопланетному диску

Використовуючи комплекс радіотелескопів ALMA, дослідники Лейденської обсерваторії вперше зареєстрували у протопланетному диску диметиловий ефір (CH₃)₂O. Ця дев’ятиатомна молекула — найбільша з усіх знайдених у таких дисках на даний момент. Вона є попередницею більших органічних молекул, утворення яких може сприяти появі життя.

Протопланетний диск навколо зорі IRS 48. Джерело: ESO/L. Calçada, ALMA (ESO/NAOJ/NRAO)/A. Pohl, van der Marel et al., Brunken et al.

Молекули диметилового ефіру були знайдені у протопланетному диску навколо молодої зорі IRS 48 (інше позначення Oph-IRS 48), розташованої на відстані 444 світлових років від нас у сузір’ї Змієносця. Це світило вже неодноразово досліджувалось, оскільки його диск містить асиметричну пилову пастку, що за формою нагадує горіх кеш’ю. Ця область, ймовірно, утворилася внаслідок того, що між зорею та нею є новонароджена планета або маломасивна зоря-компаньйон. У пастці зібралося безліч пилових зерен розміром з міліметр, які можуть збиватися в групи, що розростаються в об’єкти кілометрового розміру — комети, астероїди та навіть планети.

Комп’ютерне моделювання пилової пастки. Джерело: ALMA (ESO/NAOJ/NRAO)/Nienke van der Marel

Крім диметилового ефіру, дослідники також виявили іншу складну молекулу метилформіат HCOOCH₃ (метиловий ефір мурашиної кислоти). Це ще одна «будівельна цеглинка», з яких утворюються більші органічні молекули.

Вважається, що у протозоряних хмарах ще до народження у них зірок утворюється багато складних органічних молекул. У цих холодних середовищах атоми та прості молекули — наприклад, окис вуглецю — «прилипають» до пилових зерен, утворюючи шар льоду. Процес супроводжується хімічними реакціями, у яких створюються складніші молекули.

Молекули у диску навколо зорі IRS 48. Джерело: ALMA (ESO/NAOJ/NRAO)/A. Pohl, van der Marel et al., Brunken et al.

Відкриття диметилового ефіру вказує на те, що у крижаних структурах протопланетних дисків можуть «ховатися» багато інших складних молекул, що зазвичай реєструються в областях зореутворення. Ці молекули є попередницями пребіотичних молекул — таких, як амінокислоти та цукри, що є одними з основних «будівельних цеглинок» життя. Таким чином, вивчаючи утворення та еволюцію протопланетних дисків, дослідники можуть краще зрозуміти, як пребіотичні молекули в минулому потрапляли на планети, у тому числі й на нашу Землю.

Раніше ми писали про те, як астрономи «закрили» чорну діру.

За матеріалами https://www.eso.org

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine