Інститут SETI розпочинає програму мережевої обробки астрономічних даних аматорами для виявлення та підтвердження екзопланет транзитним методом. Таким чином вже встановлено період обертання далекого об’єкта.
Чому підтвердження екзопланет — складна задача?
Інститут SETI разом зі своїм партнером Unistellar запускає нову мережеву програму обробки даних спостереження за екзопланетами. У ній зможуть узяти участь аматори з усього світу. Головним завданням цього проєкту стане підтвердження кандидатів у екзопланети.
Існує кілька способів виявити планету біля іншої зорі. Одним із найбільш широко використовуваних зараз є транзитний метод. Полягає він у тому, щоб виміряти зменшення яскравості зорі, коли між нею та спостерігачем проходить об’єкт. Так вдається визначити швидкість його руху та діаметр.
Саме таким чином працює космічний телескоп TESS. За його допомогою підтверджено існування понад 5100 екзопланет і ще тисячі чекають на підтвердження. А його інколи зробити дуже важко. Планета затуляє зорю усього на кілька годин, а період її обертання може вимірюватися десятками та сотнями днів. Тож дуже важко сказати, коли дивитися на зорю, щоб знову побачити крихітне затемнення.
Як обробляти дані телескопів?
Масив даних, які треба обробити, містить не тільки результати спостережень TESS, але й інформацію, отриману з багатьох наземних телескопів. Його обробка досить складна задача через купу хибних сигналів, які надходять від подвійних систем чи транзитів маломасивних зір.
Для того, щоб здійснювати таку роботу, потрібно мати чимало спеціальних знань. Саме цей факт був причиною того, що раніше до розв’язання подібних задач аматорів не долучали. Але тепер Unistellar Exoplanet пропонують повноцінне навчання та кураторство для всіх охочих навчитися підтверджувати екзопланети.
Досвід залучення аматорів для підтвердження екзопланет
Нова програма вже деякий час впроваджувалася у тестовому режимі. Красномовним підтвердженням її ефективності є дослідження планети TOI 1812.01. TOI 1812 — це багатопланетна система, відкрита TESS, яка розташована на відстані 563 світлових років від нас.
Вона складається з трьох газових гігантів. Перший із них — дуже маленький «нептун» із радіусом у 3 земних — перебуває на 5-денній орбіті. Другий, радіусом у 5 земних, обертається навколо світила за 11 днів. А ось щодо реальності та періоду обертання третього об’єкта (TOI 1812.01) розміром із Сатурн у вчених не було впевненості.
Попередні спостереження передбачали три можливі періоди обертання: 71, 87 та 112 діб. Для підтвердження того, який же з цих варіантів є правильним, залучили мережеву команду з 20 аматорів, яких консультували професіонали. Впродовж кількох місяців вони обробляли дані спостережень TOI 1812.
Зрештою, два короткострокових припущення так і не були підтверджені. А ось передбачення, що планета має 112-денний термін обертання, цілком підтвердилося. Це дозволило дізнатися, на якій відстані від зорі вона перебуває.
TOI 1812 належить до спектрального класу K2V, тобто вона значно тьмяніша за Сонце. Тож хоча третя планета і розташована до зорі ближче, ніж Земля до Сонця, вона отримує від неї вдвічі менше світла. Через це вона є ідеальною кандидаткою для перевірки теорії про те, що планети-гіганти утворюються вдалині від своїх світил і потім мігрують ближче до них.
За матеріалами Рhys.org
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
