Вчені, які працюють із космічним телескопом Джеймса Вебба (JWST), опублікували нове вражаюче зображення Юпітера. Воно демонструє безліч дивовижних деталей найбільшої планети Сонячної системи, включно з гігантськими штормами, полярними сяйвами, її супутниками та кільцями.
Анатомія атмосфери Юпітера
Загалом JWST зробив два портрети Юпітера. На одному зображена лише планета, на іншому видно також її околиці. Вони були складені з кадрів, відзнятих камерою ближнього інфрачервоного діапазону NIRCam, що оснащена рядом фільтрів, налаштованих на різні довжини хвиль. Оскільки інфрачервоне випромінювання невидиме для людського ока, при переведенні даних у видимий спектр астрономи дотримуються правила надавати блакитний колір більш коротким довжинам хвиль, а червоний колір — найдовшим хвилям.
У випадку зі знімками Юпітера червоний колір відповідає полярним сяйвам на його полюсах, а також сонячному світлу, відбитому від нижньої кромки хмар і серпанку у верхніх шарах атмосфери. Жовтий і зелений кольори відповідають серпанку навколо північного та південного полюсів. Синій колір відповідає світлу, відбитому основним хмарним покривом планети.
Поодинокий портрет Юпітера від JWST демонструє багато цікавих процесів, що відбуваються в юпітеріанській атмосфері. Чим вище хмара чи вихор — тим більше сонячного світла вони відбивають і, відповідно, тим яскравішими вони здаються. Саме тому славетна Велика Червона Пляма на знімку виглядає білою. Що стосується численних яскравих плям і смуг, то вони, вірогідно, являють собою дуже високі вершини хмар у конвективних штормах.
Супутники та кільця Юпітера
Ширококутний портрет Юпітера демонструє найближчі околиці планети. Ми можемо побачити її кільця. Вони дуже тьмяні (у мільйон разів тьмяніші за кільця Сатурна) і складаються головним чином із пилу.
На фотографії також можна побачити два супутники Юпітера — 200-кілометрову Амальтею та 20-кілометрову Адрастею. Розмиті плями на дальньому плані — далекі галактики фону. На знімку також помітні дифракційні промені, що розходяться від супутника Іо (сам він не потрапив у кадр). Це оптичний ефект, що виникає через особливості конструкції телескопів-рефлекторів.
Раніше ми розповідали про те, як JWST отримав найдетальніше зображення галактики з подвійною перетинкою.
За матеріалами https://blogs.nasa.gov
Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!
Долучайтеся: https://t.me/ustmagazine
