Російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС. Це призвело до загрози затоплення багатьох населених пунктів і міста Херсон зокрема. Навіть коли вода зійде, проблеми, викликані цим варварським актом, тільки розпочнуться. Вони будуть настільки глобальними, що супутники багато місяців потому спостерігатимуть їх з орбіти.
Підрив Каховської ГЕС
Вранці 6 червня 2023 року людей вразило повідомлення про те, що російські окупанти підірвали дамбу Каховської ГЕС у Херсонській області на півдні України. З присутнім їм цинізмом про це повідомили інформаційні канали самих загарбників. І, звичайно ж, у цьому «терористичному акті» вони звинуватили ЗСУ, хоча від самого початку вторгнення всі можливості для цього були саме у них.
Каховська ГЕС та її дамба — це колосальна залізобетонна споруда, у чому можна переконатися, поглянувши на супутникові знімки, зроблені до руйнування. Тільки її висота становила 30 м, приблизно, як 9-поверховий житловий будинок. А її довжина складала 3850 м.
Увесь цей колосальний масив залізобетону стримував величезний об’єм води Каховського водосховища, який сягав 18 км3, що робило його однією з найбільших прісноводних водойм Європи.
Підрив дамби призвів до того, що вода з водосховища залила долину Дніпра, яка розташовується нижче за течією. Однак більшість наслідків цього варварського акту руйнування ще попереду. І їх відчує як мінімум увесь південь України, а то й увесь Чорноморський регіон.
Можливе затоплення Херсона
Першим наслідком підриву дамби, з яким вже стикнулися люди, стало затоплення територій та населених пунктів, які розташовані нижче за течією Дніпра. Від міста Нова Каховка і до самого Чорного моря річище пролягає низинами, на ньому багато плавнів та островів.
Руйнівного валу води висотою у кілька метрів, який очікувався відповідно до деяких моделей руйнування дамби, вдалося уникнути завдяки саме тому, що долина Дніпра тут достатньо широка. Проте вода прибувала надзвичайно швидко, і вже вранці підтоплення загрожувало більш ніж десяти населеним пунктам.
На лівому, окупованому росіянами березі це були: Нова Каховка, Дніпряни, Олешки, Кардашівка, Кохани, Гола Пристань, Рибальче. На правобережжі під загрозою опинилися: Миколаївка, Ольгівка, Львове, Тягінка, Понятівка, Іванівка, Токарівка, Придніпровське та частково Херсон. Людей довелося масово евакуювати, їхнім господарствам завдано неймовірної шкоди.
Звичайно, найбільше непокоїть саме доля Херсона, оскільки окупанти ще з осені погрожували підірвати дамбу та затопити місто. Проте його більша частина все ж розташована достатньо високо, аби населення не довелося повністю відселяти. За кілька днів вода зійде, і ці території можна буде відновлювати. Звичайно, за умови, якщо цьому не завадять своїми обстрілами російські війська.
Вплив на енергетику України
Однак проблеми, викликані підривом, тільки розпочнуться. «Укргідроенерго» вже повідомило, що електростанція повністю зруйнована і відновленню не підлягає. Це означає, що Україна знову втратила частину своїх енергорегулювальних потужностей.
Щоправда, Каховська ГЕС виробляла за рік усього 1420 кВт*годин, що менше одного відсотка усіх потужностей, тож саме по собі таке зниження не буде критичним. Але ми цілком можемо його відчути, адже переважно ця енергія використовувалася в пікові години. Отже, не виключено, що наслідки вибуху супутники на орбітах побачать вночі, коли українські міста знову зануряться у темряву.
Однак значно небезпечнішим як з енергетичної, так і з екологічної точки зору є зниження рівня води у Каховському водосховищі. На його березі стоїть окупована росіянами Запорізька АЕС. Ця найбільша в Європі атомна електростанція використовує для охолодження воду цієї водойми. Без охолодження дніпровською водою її експлуатація стає просто неможливою. І хоча останній із шести її реакторів був зупинений ще навесні минулого року, навіть у заглушеному стані їх потрібно охолоджувати.
Якщо водойма, з якої досі брали воду на ці потреби, критично обміліє, через деякий час реактори почнуть перегріватися. Наслідки цього важко спрогнозувати. Потенційно може статися катастрофа, близька за масштабом до Чорнобильської. І навіть якщо вибухового розриву першого контуру не станеться, залишається небезпека розплавлення активної зони. В разі несвоєчасного вжиття заходів радіоактивна лава швидко проб’є собі шлях до рівня ґрунтових вод. Із ними небезпечні ізотопи потраплять у Дніпро, а потім — у Чорне море. Тоді наслідки лише одного вибуху відчують далеко за межами України.
Колапс систем зрошування та водопостачання
Від Каховського водосховища залежить не лише охолодження атомної електростанції. Саме його водами живляться чисельні зрошувальні системи, які забезпечують функціонування сільського господарства.
Найвизначнішою з них є Північнокримський канал, довжина якого складає 402,6 км. Це — головна артерія, яка забезпечує водою окупований росією півострів. І встановлення контролю над ним було однією з головних цілей під час вторгнення. Тепер вони фактично зробили його непридатним до використання.
І це погано не тільки для Криму, а й для півдня Херсонської області. Ті сільськогосподарські культури, до яких ми звикли як до символів цього краю, можливо вирощувати тільки завдяки Північнокримському каналу та меншим за розмірами зрошувальним системам.
Без них городництво в цих краях взагалі є проблематичним, що свого часу і стало причиною їхнього будівництва. Відтоді клімат на півдні України не змінився, і це означає, що головні проблеми ще попереду.
Не меншої шкоди завдано і системам міського водопостачання, які майже в усіх містах поблизу Каховського водосховища залежать від нього. Інколи це — водозабори, інколи — очисні споруди каналізацій. У будь-якому разі розраховані вони на чинний рівень води. І їхня зупинка на кілька тижнів може спричинити гуманітарну катастрофу з нестачею води та розповсюдженням хвороб.
Плавні-«зомбі»
Та й взагалі той факт, що настільки велика водойма, яку ми звикли бачити не тільки на карті України, а й Європи, може зникнути, ми ще досі не усвідомили остаточно. Її довжина сягає 230 км, а максимальна ширина — 24 км.
Під час створення Каховського водосховища було затоплено кілька десятків населених пунктів. Крім того, уся ця низинна місцевість — це той самий Великий Луг, який займає центральне місце в історії українського козацтва. На дні водойми лежать рештки 6 із 7 історичних Запорозьких січей і столиця хана Мамая, місто Замик. І тепер усе це може опинитися на поверхні.
І це не так добре, як може здатися. Свого часу створення водосховища завдало великої шкоди історичній пам’яті та довкіллю. Саме тому вже за часів незалежності України неодноразово лунали заклики його ліквідувати.
Проте за десятиліття, що минули, екосистема водосховища більш-менш стабілізувалася. Тут мешкали 150 видів зоопланктону, 180 — безхребетних та 56 — риб. На берегах гніздилися численні птахи. Та й саме море потроху перетворилося на звичну зону відпочинку.
Тепер на місці всього цього знову утворяться плавні та низинні луки. Проте вони будуть мертвими, своєрідними «зомбі», адже переважно складатимуться з того, що за всі ці роки осіло на дні водойми. А при катастрофічному падінні рівня води до усього цього ще й додадуться трупи загиблих живих істот.
Добре в таких умовах почуватимуться хіба що комахи, які розносять хвороботворні мікроорганізми. Фактично йдеться про ще одну екологічну катастрофу. І її наслідки теж добре буде видно з орбіти. Адже там, де раніше було дзеркало води, залишиться тільки чорний мул та уламки.
Кліматичні проблеми
Ще одна проблема може вийти на поверхню протягом уже найближчих місяців, але в повну силу дасть про себе знати лише за кілька років. Річки є місцями, куди виходять підземні води. І коли Каховську дамбу будували, то порушили їхній баланс.
Для того, щоб вода витікала з-під землі, точка скидання має бути вище її рівня у річці. А він після будівництва греблі піднявся. І разом із ним піднялися ґрунтові води на навколишніх територіях. Це викликало проблеми з водою у підвалах та засоленням ґрунтів. Проте частково за десятиліття ці процеси стабілізувалися.
І ось тепер рівень води знову різко впаде і разом із ним опустяться ґрунтові води. Як це вплине на гідрогеологічний баланс, достеменно невідомо, але навряд чи позитивно. Бо вода може зникнути з колодязів та водоносних шарів, з яких вона надходить до артезіанських свердловин.
Та й там, де ґрунтові води були небажаними, нічого на краще не зміниться. Адже солі на полях так і залишаться, а порожнечі, вимиті під будівлями, стануть навіть небезпечнішими через те, що їхню цілісність тепер вже зовсім нічого не стримуватиме.
Особливо жорстко падіння рівня ґрунтових вод відчуватиметься на півдні Херсонщини. Цей регіон і так вважається зоною активного опустелювання. А зникнення води з систем зрошування та підземних річищ ще сильніше прискорить висихання ґрунтів. Вітри почнуть видувати з них поживні речовини й рослинність загине.
Усі ці процеси супутники вже не одне десятиліття спостерігають у різних регіонах світу. Південь України досі вважався таким, що лише перебуває під загрозою. Однак підрив дамби Каховської ГЕС може остаточно порушити баланс, який є у цьому регіоні нашої планети. Уся місцевість між Новою Каховкою та Джанкоєм може за кілька років перетворитися на пустелю. І дикі плавні, на які перетвориться дно Каховського водосховища, не залагодять ситуацію.
Знімки супутника замість звичного зеленого кольору будуть показувати лише коричневий, чорний, сірий та жовтий. Залишається лише сподіватися, що світова спільнота та ЗСУ очистять цю територію від росіян та інших шкідливих для довкілля факторів, і великої катастрофи вдасться уникнути.
Тільки найцікавіші новини та факти в нашому Telegram-каналі!
Приєднуйтесь: https://t.me/ustmagazine
