Як виникла туманність Котяче Око

Випускник середньої школи разом із вченими розгадав, як утворилася дивовижна планетарна туманність Котяче Око. Він встановив, що причиною її форми була взаємодія двох зір.

Туманність Котяче Око
Туманність Котяче Око. Джерело: NASA

Незвична туманність Котяче Око

Випускник середньої школи Раян Клермонт, який тільки збирається вступати до Стенфордського університету, вирішив розгадати загадку туманності NGC 6543, яку також називають Котяче Око. Це один із найкрасивіших і найкраще вивчених подібних об’єктів у нашій Галактиці. Але досі ніхто достеменно не пояснив його дивну форму.

Котяче Око належить до планетарних туманностей. Вони утворюються на фінальному етапі життя таких зір як Сонце. Червоний гігант скидає з себе оболонку, перетворюючись на білий карлик, та розширюється у космосі, тривалий час зберігаючи свою форму.

Природа утворення планетарних туманностей диктує їхню форму. Більшість із них має радіальну симетрію, вони схожі на кола та кільця. Але у Котячого Ока виражена двобічна симетрія, у ній ніби перетинаються кілька кіл, формуючи вузли та нитки. Загалом вона нагадує ромб.

Подія в Києві на перетині мистецтва, космосу та технологій! Дізнатися більше

Результат взаємодії двох зір

Намагаючись розгадати загадку Котячого Ока за допомогою вчених-астрономів та програми для астрофізичних розрахунків SHAPE, Раян зміг створити тривимірну модель NGC 6543, базуючись на даних телескопа Hubble, який докладно вивчив туманність у 2008 році.

Виявилося, що за двобічно-симетричну форму, яку має Котяче Око, відповідальні спіралеподібні хмари щільного газу, частково огорнуті навколо її зовнішньої оболонки, що нагадує дві пелюстки. Автори дослідження вважають, що причиною їхньої появи були струмені, які били з полюсів зорі. Спіральна форма хмар пояснюється тим, що в момент їхнього утворення зоря розхитувалася, як дзиґа, здійснюючи так звану прецесію.

Деякий час тому вчені дійшли висновку, що ця планетарна туманність утворилася із зорі Вольфа—Райє — дуже гарячого об’єкта, який водночас схожий і на світила головної послідовності, і на білі карлики. Але скинути оболонку він мав без утворення цих прецесійних струменів.

Єдине, що могло призвести до такого розгойдування світила — наявність компаньйона. Присутність другої зорі у туманності Котяче Око є предметом дискусій у наукових колах вже кілька років. Схоже, що тепер у цієї теорії з’явилося підтвердження.

За матеріалами www.sciencealert.com

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтесь: https://t.me/ustmagazine

Новини інших медіа
Чорні діри постійно поглинають одна одну для виживання
Прихована загроза у космосі: як виявити супутник з ядерною зброєю
Космічні самітники виявились попередниками зоряних систем
Нейтрино можуть народжуватися всередині загадкових червоних цяток
Ядерну батарею для супутників вперше випробовують у космосі
В архівах TESS вперше виявили планету методом мікролінзування
Космічний апарат NASA New Horizons успішно вийшов із найдовшої гібернації та перебуває у справному стані
Вибухи феєрверків на День незалежності у США помітили з борту МКС
Відставка після тріумфу Artemis II: Джеремі Гансен залишає загін астронавтів
Найбільша пара чорних дір утворила гігантську порожнечу