Саван загиблої зорі

Представлене зображення було отримане 4-метровим телескопом Ніколаса Мейолла, встановленим на території обсерваторії Кітт-Пік. На знімку об’єкт, що нагадує гігантську мильну бульбашку. Це планетарна туманність EGB 6, розташована на відстані 1500 світлових років.

Планетарна туманність EGB 6. Джерело: KPNO/NOIRLab/NSF/AURA

Назва «планетарна туманність» здатна ввести в оману, оскільки такі об’єкти не мають жодного відношення до планет. Насправді вони є чимось на зразок савана, що оточує вмираючу зірку.

Планетарні туманності утворюються наприкінці життєвого циклу сонцеподібних світил, які досягли стадії червоного гіганта та скинули свою оболонку в навколишній простір. Ультрафіолетове випромінювання зоряного ядра, що оголилось, іонізує викинуту речовину, змушуючи її світитися та породжуючи надзвичайно барвисті картини.

Фаза планетарної туманності триває кілька десятків тисяч років, що за астрономічними мірками є буквально миттю. Особливо якщо порівняти цей термін із тривалістю життя сонцеподібних зір, що, в залежності від їхньої маси, становить від 30 млн до 10 млрд років.

EGB 6 проіснує ще кілька тисяч років. Після цього зоряне ядро ​​охолоне та перетвориться на тьмяний білий карлик, який перестане випромінювати достатню кількість ультрафіолету для іонізації скинутої оболонки. В результаті вона стане невидимою. Втім, згодом речовина загиблої зорі увійде до складу газово-пилових хмар, які дадуть початок новому поколінню світил і планет, де з часом може з’явитися якесь життя.

Ви також можете помилуватися чудовими знімками туманності Полум’я.

За матеріалами https://noirlab.edu

Тільки найцікавіші новини та факти у нашому Telegram-каналі!

Долучайтесь: https://t.me/ustmagazine