Вуглекислий газ підтримував Марс повноводним упродовж 230 млн років

3,6 млрд років тому на Марсі відбувся різкий перехід від сухого клімату до вологого з інтенсивною водною активністю: водні потоки різко вирізали річки та озера по всій поверхні Червоної планети. Вчені давно намагаються зрозуміти, що стало причиною. Нове дослідження Пітера Бюлера з Інституту планетарних наук висуває парадоксальну ідею, що, можливо, саме охолодження клімату через колапс атмосфери Марса спричинило танення крижаних шапок і глобальну повінь.

Марсіанський ландшафт 3,6 млрд років тому
Марсіанський ландшафт 3,6 млрд років тому, коли його поверхня була вкрита озерами та ріками. Ілюстрація: DALL·E

Марсіанська атмосфера, що складалася переважно з вуглекислого газу, почала розріджуватись мільярди років тому, і близько 3,6 млрд років тому її шар став настільки тонким, що газ замерз і випав на поверхню у вигляді сухого льоду.

На той час над південним полюсом Марса існував великий крижаний щит із водяного льоду. Згідно з моделлю Бюлера, цей шар сухого льоду, немов ковдра, зберігав тепло, що підіймалося з надр планети. Це спричинило танення частини водяного льоду під сухим шаром. У результаті могло розтанути від 4% до 40% запасів водяного льоду — обсяг, що відповідає від 20% до 200% сучасної кількості води поблизу поверхні Марса.

Ілюстрація океану на Марсі
Ілюстрація океану на Марсі 3,6 млрд років тому. Авторство: NASA / GSFC

Модель свідчить, що така тала вода могла б наповнити величезний кратер, відомий як Басейн Аргіра (Argyre Basin), утворивши гігантську водойму розміром із Середземне море. Система річок і озер, що живилась цією водою, могла простягатись від південного полюса до північних рівнин на відстань майже 10 тис. км. На сьогодні ця гіпотеза — єдина, яка здатна пояснити наповнення Басейну Аргіра 3,65–3,68 млрд років тому.

Виникнення озера в Аргірі могло призвести до гідрологічного циклу, що тривав близько 230 млн років, допоки поступове розсіювання вуглекислого газу в космос не послабило тепловий ефект від сухого льоду. Вода з озера випаровувалась, конденсувалась на полюсах і знову поверталась, підтримуючи цей цикл.

Якщо вчені успішно проведуть додаткові випробування, наше розуміння Марса зробить великий стрибок вперед, що може привідкрити таємницю того, чи встигло за цей проміжок часу на планеті сформуватися життя.

Раніше ми повідомляли про те, як телескоп Hubble розкрив таємницю зниклої марсіанської води.

За матеріалами universetoday.com

Новини інших медіа
Галактичний дисбаланс: давня радіація «вбивала» планети в зародку
Різноманітність під ударом: NASA опинились під тиском нових указів адміністрації Трампа
Курйоз із Tesla Roadster у космосі виявив «діру» в захисті Землі від астероїдів
Зонд Ейнштейна виявив загадковий космічний вибух
Менше за Місяць: астрономи знайшли сліди найменшої екзопланети
Не кам’яні й не водні світи: астрономи виявили два «проміжні» мінінептуни
Hubble вперше помітив формування джета у квазара
NASA розробила самовідновлювані колеса для екстремальних умов Марса
Загадка мертвої галактики: швидкий радіосплеск збентежив астрономів
Загадковий навколоземний астероїд виявився шматком Місяця